Друга гра між лучанами та киянами в рамках Вищої ліги України з баскетболу була не такою, можливо, гойдалковою, як суботня, однак кінцівка видалась ще та. Особливо ривок «Вовчої зграї».

Здавалося б, у ході протистояння «Волиньбаскет» «гнав» «Вовків» і в 28 очок, тому фініш мав би бути спокійнішим.

Однак ще з третьої чверті тренерський штаб господарів випустив на майданчик майбутнє покоління свого клубу. Саме за тими хлопцями, на нашу думку, і розвиток баскетбольної  Волині.

«Волиньбаскет» здолав фарм БК «Київ» і тим самим впритул наблизився (вкотре!) до южненського «Хіміка-2» - 98:90. Господарям знову не вистачило одного влучного кидка з гри, щоб перетнути гросмейстерський рубіж у 100.

Однак у вічі кинулось не те. Шановні читачі,а ви не помітили як змужнів БК «Волиньбаскет»? Образно, певна річ. У першому колі гра волинян доволі часто  нагадувала підлітка,який вперше прийшов на дискотеку. До старших. В сусіднє село. Сам. Тверезий. Без ровера))))

Нині ж неозброєним оком видно, що клуб став дещо досвідченішим. І річ тут зовсім не в рахунку, не в суперникові.  З кожною грою гравці «Волиньбаскета» менше смикаються, менше роблять хаотичних комбінацій… Звісно, до ідеалу далеко, однак поступальний розвиток наяву.  

А ще якось по соліднішому стала виглядати і сама оказія на ймення матч. Тут і спонсорів та партнерів цілий список, і інформаційників теж вдосталь, і коментатор, відчувається, що людина в темі, адже завдяки йому глядачі «Аверса» вже знають, що таке поставити спину чи здвоїти. Як не як – це просвітництво, отже розвиток.

До повного щастя не вистачає зміцнення кістяка клубу, а також міжсезонної та передсезонної підготовки, про яку в Луцьку вже й забули, адже вже кілька років поспіль луцький баскетбольний клуб заявляються на вишку буквально в останній момент.

Що ж, як казали предки з Лацію,   Dum spiro, spero