На справжнє свято баскетболу всеукраїнського рівня перетворився турнір «Volynbasket-Cup’2015», який відбувався у Луцьку 15-17 травня.
За звання кращого боролися: БК «Хімік-2» (Южне), БК «Лавісс» (Рівне), БК «Каштан» (Київ), ну, й звісно ж господарі турніру – БК «Волиньбаскет».
Пригадуєте старенький анекдот про те як українцю запропонували угоду – скільки прорухається відстанню, не зупиняючись, стільки й землі отримає. Так-от, загнав чолов’яга коня за дві доби, потім півдня біг сам. Коли знесилився бігти, шість йшов, потім три години повз. А коли вже геть виснажений впав лицем у землю, зняв шапку викинув на три метри вперед і прошепотів потрісканими від обезводнення губами: «А то ще на цибулю».
Отак і гра «Волиньбаскета» на турнірі, а особливо у фіналі проти южненського "Хіміка-2" (саме їм лучани поступилися путівкою в наступний раунд Вищої ліги України). Скільки разів уже здавалося, що програний м’яч, програна ситуація, однак майже елементами греко-римської боротьби вдавалося щось таки видряпати.
У той момент так і хотілося викрикнути: «А то ще на цибулю!». Це не могло не подобатись глядачам, які до кінця фіналу розкочегарились так, що звукова підтримка набула апогею!
Під завісу зустрічі здалося, що бронзовий призер вишки «Хімік-2» от-от наздожене, але волиняни вистояли, за що їм заслужені овації.
А загалом, то кожна на змаганнях команда виділялася видовищністю та азартом. Звісно, особлива увага була прикута до тренера київського «Каштана» Станіслава Медведенка. Та навіть рівненський «Лавісс», який мінімально поступався що Южному, що Києву, слова кривого не заслуговує. Дуже симпатичний колектив.
Турнір вдався на всі сто, адже всі учасники отримали відзнаки та призи від партнерів турніру, а місцевій публіці вдвічі приємно, що найкориснішим гравцем турніру став Павло Хайло з «Волиньбаскета».
