Нарешті! Нарешті, попри всі зовнішні й внутрішні об’єктивно-суб’єктивні обставини, луцький баскетбольний клуб здобув свою першу перемогу в новому чемпіонаті серед команд Вищої ліги України. Здобув заслужено та претензійно, бо завдання потрапити у четвірку кращих ще ніхто не відміняв.
Знаєте, шановні читачі, чим друга гра цих суперників кардинально відрізнялася від першого вчорашнього протистояння? «На другій грі був Ігор Єремеєв», - знайдуться дотепні відповіді не менш дотепних вболівальників.
Хм, і це теж)). Однак принципова відмінність полягає зовсім не в кінцевому рахунку, бо цифри на табло – то тільки наслідкове явище від внутрішніх процесів у команді під час зустрічі та ККД кожного із гравців. У підопічних Дмитра Чайковського сьогоднішньої недільної днини був такий потужний вогник в очах, що кореспонденти «ВолиньСпорту» ще під час виконання Гімну України зрозуміли - Харків буде битий. От чесно – саме так і подумалось, бо сила духу – то є потужний ураган, який здатен зламати найскладніші колективні механізми.
Також у другій грі, на відміну від першої, руки під час кидків не так тремтіли, а кільце ж це відчуває. Досвідчені баскетболісти не дадуть збрехати, що так і є. Тому якщо в суботу кошик багато разів міг «облизати» м’яча, а потім «виплюнути», то в неділю – таки «засмоктував».
Ще однією надзвичайно разючою відмінністю було те, що в суботу всі атаки намагалися завершити кидком з середньої та дальньої відстані, а в неділю «Волиньбаскет» ввімкнув міні-розпасовку на міні-ареалах і дві чверті по суті цим прийомом і виграв. «Політехнік» довго не міг допетрати чому з дистанції трьох метрів замість кидка слідувало ще 538 пасів))).
Словом, неозброєним оком було видно, що тренерський штаб лучан, який, до речі, поповнився відомим гравцем Володимиром Журжієм, на славу попрацював над власними помилками та розібрав по кісточках гру гостей.
Ще один фактор – судівство. Ні, наші арбітри завжди об’єктивні. Проте в неділю вони були добре об’єктивними. Тут претензій у жодної з команд не було.
Плюс додайте до цього не таку «пруху» «політехніків» - якщо в суботу залітало майже все, то в неділю – далеко не все. А ще ж фактор того, що постійно персонально хтось діяв проти №10 харківського клубу Василя Сайнієва, який тільки що слем-данків у суботу не робив, а так запихав усім, що рухається.
«Волиньбаскет» від А до Я відпрацював першим номером. Хоча в четвертій чверті обидва тренери посадили на лау основний склад, а почав «обкатку молодняка». Тому останню 10-хвилинку сміливо можна назвати малорезультативним хаосом.
Таким чином, впевнена, закономірна (хоча хтось може кивати, що тренер «Політехніка» Валентин Кулібаба гостьові тури завжди грає 1:1), символічна і ой яка важлива!!! Продовжуймо й надалі у такому ж дусі!
Що ж, «ВолиньСпорт» передбачав, що Харків буде в Луцьку битий, як швед під Полтавою? Слово стримав ))))))
