Асоціація дворового футболу (м. Ківерці) продовжує традицію спілкуватися з професійними гравцями, які грали на Волині.
Цього разу на поставленні вболівальниками та читачами „ВолиньСпорту” запитання відповідає гравець дніпродзержинської „Сталі” Сашко Єрмаченко.
Додамо, що у свій час Олександр виступав у складі „BRW-BIK” (Володимир-Волинський) та „Динамо” (Київ).
- Олександре, згадайте свої перші кроки у професійному футболі. Як це було?
- Мне было лет 16, я тогда играл за команду второй лиги „Скала” (Моршин). Играли против „Карпат-2” в оф.матче второй лиги. Проиграли 2:1, по моему, я забил со штрафного.
- Як ти ставишся до ліг подібних АДФ? Чи потрібно організовувати такі турніри?
- Футбол - на разных уровнях, на разных контенентах, был и есть футболом! Поэтому, считаю, что вы делаете правильное дело! Не всем дано заиграть на высоком уровне, а ваш турнир дает многим прочувствовать дух соревнований и доказать что они на чтото способны! Еще бы вам государство или спонсоры выделили денег на нормальные стадионы, было бы вообще хорошо. Я бы даже сыграл пару игр, но не больше. На даный момент приоритеты другие - не хотелось бы на таком уровне получить какую-то нелепую травму.
- Хто твій кумир? За яку команду вболіваєш і чому?
- Нету определенного кумира, но есть ряд игроков которые вызывают восхищение своими действиям на футбольном поле. Например: Месси, Роналдо, Ибрагимович. На даный момент на мой взгляд лучше всех выглядит команда Карло Анчелотти "Реал" (Мадрид).
- Олександре, скажіть, будь ласка, чому з усіх видів спорту ви обрали саме футбол? Що передувало вашому вибору? Дякую.
- Все детство бегали с пацанами во дворе в футбол, у меня хорошо получалось. Поэтому попросил родителей, чтобы отвели меня на футбол )).
- Наскільки нам відомо, в певний період своєї кар’єри ти був BRW-VIK, як туди потрапив? Охарактеризуй цей проміжок у своєму житті.
- Я там был всего лишь полгода, не сказал бы, что это были лучшие годы в моей карьере. Это определенный опыт был, который мне в какой-то степени принес свои плоды.
- Чому ти залишив „Динамо”, оскільки до того як ти потрапив до Києва, тренери покладали на тебе великі надії, що сталось?
- В „Динамо” у меня был сложный период, так как была сумасшедшая конкуренция, а я часто получал травму и вылетал на долгий период. Если бы не травмы, может все сложилось по-другому. Ну это может и к лучшему, теперь прийдется ковать свое имя с нуля, больше работать, меньше думать о том, что мешает футболу.
- Підтримуєш з кимось контакт з Волині по BRW-VIK?
- Только с Саней Черноморцем иногда видимся в Киеве и с Васей Штандером держим связь.
Питання озвучував Микола ОЗЮК, голова АДФК
Довідково:
Олександр Єрмаченко народився 29 січня 1993 року в селищі міського типу Жденієво на Закарпатті. Перші кроки своєї футбольної кар'єри він робив у дитячій школі «Динамо», куди прийшов 2002 року. У «Динамо» Cаша отримував футбольне виховання у багатьох тренерів. Першими були Юрій Ястребинський та Віталій Хмельницький. Крім них, Єрмаченко займався під проводом Євгена Рудакова та Валерія Шабельникова.
У 13 років Олександра відрахували з школи «Динамо», і він відправився в Іллічівськ, де з 2007 по 2009 роки в ДЮФЛ він виступав за місцевий «Моноліт». Після того, як клуб розпався через фінансові причини, Єрмаченко опинився в команді БРВ-ВІК з Володимира-Волинського, за який в чемпіонаті ДЮФЛ грав до 2010 року. Тоді талановитого юнака помітив Олександр Томах, який запросив його в моршинську «Скалу» з другої ліги.
За свою першу професійну команду Єрмаченко дебютував 23 березня 2010 року в домашньому матчі Кубку Ліги проти «Карпат-2» (1:2), в якому одразу ж відзначився забитим м'ячем. Дебютував у другій лізі 10 квітня 2010 року, також у домашньому матчі з «Карпатами-2». За період кінцівки сезону 2009/10 та першої частини наступного 2010/11 футбольного року він провів у складі «Скали» 18 матчів, в яких забив 5 м'ячів. За підсумками першого кола сезону Єрмаченко був визнаний найкращим нападником клубу, і вже в зимове міжсезоння ним зацікавилися донецький «Шахтар» та київське «Динамо». Єрмаченко вирішив повернутися до рідного «Динамо», де став виступати у першій лізі за «Динамо-2», яке заплатило за гравця 1 млн. гривень.
Повернувшись до столиці Олександр отримав позитивну характеристику від старшого тренера «Динамо-2» Андрія Гусіна. Свій перший офіційний матч у футболці «Динамо-2» Єрмаченко провів 19 березня 2011 року в переможному матчі проти вінницької «Ниви». Однак після повернення, Єрмаченко довгий час не міг заграти. Незважаючи на часті виклики в юнацьку збірну України, у складі «Динамо-2» він так і не зміг закріпитися.
У другій частині сезону 2010/2011 Єрмаченко провів дев'ять матчів, переважно виходячи на заміну. А за весь наступний сезон він з'явився на полі всього п'ять разів. Причиною тому послужили травми. Найважчою було пошкодження коліна, після чого молодий гравець вибув на тривалий термін.
У першій частині сезону 2012/2013 Єрмаченко зіграв в семи матчах, весь час виходячи на заміну, але на початку 2013 року Єрмаченко заявив про себе у складі команди Андрія Гусіна на Меморіалі Макарова-2013. Він забив два м'ячі та віддав 6 гольових передач, причому одну з них у фіналі. У вирішальному матчі він вийшов на заміну і став одним з найкращих в день свого 20-річчя, вигравши разом з «Динамо-2» почесний трофей.
Проте в чемпіонаті справи так і не покращились. Влітку Гусіна на посаді тренера змінив Олександр Хацкевич, і Єрмаченко опинився поза складом, через що змушений був підтримувати форму в чемпіонаті Київської області, граючи за РВУФК.
На початку 2014 року Єрмаченко був серед потенційних новачків «Оболоні-Бровар», однак в підсумку футболіст опинився в іншому друголіговому колективі — дніпродзержинській «Сталі».
Олександр Єрмаченко був гравцем юнацької збірної України 1993 року народження (U-18). У складі цієї збірної зіграв чотири матчі на Меморіалі Гранаткіна в січні 2011 року, де збірна України посіла третє місце, а Єрмаченко отримав приз найкращому півзахисникові змагань. Також за збірну цієї вікової категорії зіграв два товариські матчі проти однолітків з Чорногорії, які відбулися 15 і 17 березня 2011 року.
Після цього став виступати виключно за юнацьку збірної U-19, у складі якої до 2012 року провів 7 матчів, в яких забив два голи.
У матеріалі використано дані http://uk.wikipedia.org
