Можливо, сьогодні це видасться фантастичним, та першим, хто по-справжньому розгледів майбутню грозу європейських збірних, був Віталій Кварцяний. Просто Суркіс, коли дізнався, що переїзд Андрія у Луцьк от-от має відбутися, і , знаючи талант ВВК відкривати зірок, просто кажучи, перекупив футболіста. А все відбувалося (зі спогадів Віталія Володимировича) так…
Була гра першої ліги у Чергнігові, де місцева «Десна» приймала гостей з Волині. Матч той розпочався із шаленого тиску лучан, проте насичена оборона господарів з атаками справилась. І після 10-ї хвилини «десняни» почали створювати небезпеку самі. В одному з моментів молодий хлопчина з лінії штрафного пробив у кут воріт Романенка. Кварцяний відразу ж звернув увагу на цього цікавого юнака, який проявляв мислення та кваліфікацію. Видно було, що парубок ще зовсім не склався, проте перспективні задатки, як кажуть, були на лице.
Потім той же хлопчина забив «Волині» другий м’яч – в нижній дальній кут після подачі Валентина Круковця, тим самим оформивши дубль. Молодого форварда замінили на останній хвилині гри під бурхливі овації глядачів, а диктор на стадіоні оголосив його гравцем матчу.
Після прес-конференції Віталій Кварцяний підійшов до тренера «Десни» Олександра Томаха і почав цікавитись юнаком під номером «9». Так, ВВК дізнався, що нападнику 17 років, і звали його Андрієм Ярмоленком. Оскільки в Чернігові ледве-ледве зводили кінці з кінцями, то наставник «Волині» запропонував покращити матеріальний статус ФК «Десни» продажем їхнього №9 у Луцьк.
На це Томах відповів: «Та у вас таких грошей нема!». І справді, на 2006 рік сума для першої ліги була космічною. Однак Кварцяний не здавався і таки вмовляв сісти за стіл переговорів керівництво чернігівського клубу. Потім відбулася розмова з президентом Чаусом, який відразу запитав у коуча «Волині»: «Ви цікавитесь Ярмоленком?», на що волинянин впевнено парирував: «Так. Хочемо придбати. Мені сказали, що якщо заплатимо визначену суму, то ти готовий його відпустити».
Але власники «Десни» явно не барилися з остаточною відповіддю. Щось тягнути, хоча командам вже залишалося провести один тур перед зимовою перервою. «Волинь» поїхала в гості до «Закарпаття», а «Десна» - до «Динамо-2». Волиняни прикро поступилися, а Віталій Володимирович настільки розізлився, що навіть у роздягальню не зайшов. Але тут задзвонив мобільтний і приємний дівочий голос у слухавці промовив: «З вами хоче поговорити президент «Динамо» Ігор Михайлович». Кварцяний відповів: «Добре, давайте будемо говорити»…
…А на матч «Динамо-2» - «Десна» ВВК відправив тренера-селекціонера Віктора Будника, який мав поговорити з Ярмоленком до гри, після гри, і за будь-яких умов повинен був вговорити Андрія, що «Волинь» його бере на хороший контракт.
Після тієї гри Будник повідомив: «Володимирович, Чернігів програв 2:0. Ярмоленко зіграв нікудишно. Я з ним говорив, він пробелькотів, що має ще інші пропозиції, тому остаточно не вирішив»…
- Як справи?, - запитав Ігор Суркіс,
- Номально, їду з Ужгорода, - відповів Віталій Кварцяний,
- Як зіграли?
- Програли 1:0.
- Та не засмучуйся. У мене до тебе таке питання. Ми сьогодні грали з Черніговом, і там є молодий хлопчина. Він у нас колись був, і я знаю, що ти хочеш взяти.
- Так, хочу взяти.
- А що він із себе представляє? Як гадаєш, із нього щось вийде?
- Не знаю, як там «Динамо», а я його хочу взяти.
- Ну, а «Динамо» він підійде чи ні?
- Не знаю. Давайте я його спочатку візьму до себе, він почне розвиватися, а ви будете слідкувати. Потім заберете.
- Ні-і-і-і, Кварцяний, давай-но ми його заберемо, а вже потім будемо думати що із ним робити.
- Так я вже майже домовився із клубом. Обговорив суму…
- Ну ти ж знаєш, що ми переб’ємо.
- Ігор Михайлович, ну давайте у «Волинь», раз вже я його знайшов. Ви хлопця перебили, тренер-селекціонер сказав, що він зіграв погано…
І Кварцяний із Суркісом майже зрозуміли одне одного, бо не хотів ВВК обманювати ІМС і казати неправду про те, що Яриоленко безперспективний. Волиняни чудово бачив, що через 2-3 роки це буде мега-майстровитий гравець, і відверто про це сказав киянину. Проте в останній момент «динамівець» таки не здався: «Ладно, ти давай уже не смикайся. Ми його беремо».
Так зірвалася угода, яка могла продовжити список славнозвісних знахідок ВВК: Тимощук, Девич, Тришович, Джудович, Крунич, Папа, Сачко… Вона, зі слів самого тренера, багато чому його навчила, бо з запропонованою сумою треба було торгуватися, а не погоджуватися, бо керівництво «Десни» зрозуміло, що якщо вже Кварцяний дає за 17-річного такі гроші, то які можна взяти з Суркіса!
Копирсався у мемуарах Андрій СОБУЦЬКИЙ,
тижневик "Сім'я і Дім" (Луцьк)
