Цього дня народилася:

 

1934 — Лариса Латиніна (Дірій), українка, 9-разова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики, володарка найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор.

 

 

Лариса Семенівна Латиніна (при народженні Дирій, нар. 27 грудня 1934, Херсон) — дев'ятиразова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики. З 1964 по 2012 роки була володаркою найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор — 18 (9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових). В 1966-77 роках Л. Латиніна (Дирій) була старшим тренером жіночої збірної команди СРСР.

 

Дитинство Лариси Семенівни припало на роки війни. Батько загинув на фронті. Мати сама виховувала доньку у повоєному Херсоні. Спочатку займалася балетом, але перейшла в спортивну гімнастику, коли балетмейстер виїхав з Херсону. Першим тренером став вчитель фізичної культури школи №14 Михайло Сотніченко. Закінчивши в 1953 році школу, вона поступила в КПІ і продовжила тренуватися в спортивному товаристві «Буревісник» у тренера Олександра Мишакова^[2].

 

На дебютному для себе чемпіонаті світу в Римі в 1954 році вона виграла золоту медаль командних змагань в складі збірної СРСР. На Олімпіаді 1956 року Лариса виграла абсолютну першість, золоті медалі в команді, золото у вільних вправах і опорному стрибку, срібло на брусах, бронзу в командних вправах з предметом (тепер такої дисципліни немає). Радянські газети в липні 1958 повідомляли, що на чемпіонаті світу з гімнастики київська спортсменка Лариса Латиніна вийшла на перше місце і завоювала золоту медаль і звання абсолютної чемпіонки світу.

 

На Олімпіаді 1960 року в Римі Латиніна виграла абсолютну першість, золото в командній першості, вільних вправах, срібло на колоді і брусах, бронзу в опорному стрибку.

На токійській Олімпіаді 1964-го року вона не змогла виграти абсолютну першість, задовольнившись сріблом, проте виграла в команді і вільні вправи, та ще дві бронзові медалі.

 

Після завершення кар'єри в 1966 році вона була тренером збірної СРСР з гімнастики до 1977 року, відповідала за організацію змагань з гімнастики на московській Олімпіаді 1980 року.

 

Латиніна громадянка Росії, живе в місті Семенівське в Московській області.

В 1998 Латиніну включили до Міжнародної зали слави спортивної гімнастики^[3].

 

Л. Латиніна (Дирій) — восьмикратна чемпіонка світу з гімнастики, учасниця трьох олімпійських ігор (1956, 1960, 1964), володарка 18 медалей: 9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових — рекорд олімпіад.

Рішенням сесії Херсонської міської ради XXIII скликання від 27 квітня 2000 року Ларисі Латиніній присвоєно звання «Почесний громадянин міста Херсона».^[4]

Автор книг «Рівновага» (1975), «Гімнастика крізь роки» (1977). В останні роки Л. Латиніна (Дирій) — часта гостя на батьківщині — в Україні, з якою її пов'язують крім патріотичних почуттів, ділові й дружні взаємини.

 

Батько — Дирій Семен Андрійович (1906–1943), учасник Великої Вітчизняної війни, загинув у Сталінградській битві. Мати — Барабанюк Пелагея Онисимівна (1902–1975). Чоловік — Фельдман Юрій Ізраілович (1938 року народження), доктор технічних наук, професор, академік Російської та Міжнародної академії електротехнічних наук, в минулому — президент, генеральний директор ВАТ "Акціонерна електротехнічна компанія «Динамо», нині — радник генерального директора ВАТ АЕК «Динамо». Дочка — Латиніна Тетяна Іванівна (1958), Протягом 15 років танцювала в хореографічному ансамблі «Берізка». Онуки: Костянтин (1981), Вадим (1994).

За матеріалами: http://uk.wikipedia.org/