Напередодні стартового туру Відкритого чемпіонату Луцька з баскетболу від багатьох експертів-самородків доводилося читати коментарі на кшталт «Горе-Ліга», «Погана копія рівненської АБЛ», «Шарашкіна контора» (не плутати з відомою командою 3х3), «Пародія» і тому подібні. Але минали дні й тижні, покращувалась якість гри тих, від кого не сподівалися, видовище дедалі частіше ставало синонімом АБЛ Луцька, а інтрига й поготів була гостем чи не кожній зустрічі.
У день вирішальних ігор знову ж таки від багатьох шанувальників баскетболу лунали припущення, що боротьби не буде. Проте, мов у «Пісні на замовлення», обидва двобої стали чудовим вінцем сезону – зарядженість сердець, вогонь в очах, сила командного духу, а відтак боротьба навіть за межами майданчика.
Матч за ІІІ місце
БК «ЛНТУ» - БК «Університет» - 68:77 ОТ
21:18, 14:13, 14:5, 14:27, 5:14
В дуелі за бронзові нагороди чемпіонату зійшлися колективи двох волинських вишів. Звісно, що фаворитом пари були хлопці з політеха на чолі з Едуардом Федчуком та Юрієм Шкондею. І «волиньбаскетівці» видали загалом хороший матч – впевнено вели ЛНТУ до перемоги, тримаючи комфортну дистанцію в +10 пунктів.
Однак мусимо визнати MVP цього конкретного поєдинку Петра Глушка. Гравець із екс-логотипом «Київстара» на шкарпетках в суботу «тащив» свою команду у всіх значеннях цього слова. Якби не потужна гра Петра під щитом, то бути б розгрому задовго до фінальної сирени.
ЛНТУ планомірно нарощував відрив, і до четвертої десятихвилинки він становив +13. Проте після цього щось у грі кардинально змінило вектор. Ні, «вишневі» не зупинилися і не заспокоїлися, але м’яч вперто перестав падати до кошика. І цим сповна скористалися молоді «університетівці». Хоча якби за 3 секунди до сирени кидок Федчука від щита досяг цілі, то не бути овертайму.
В додатковій п’ятихвилинці «сірі» й далі летіли на куражі, а «політехніки» вперто боролися з невезінням. Визначальним у зустрічі став влучний триочковий від Іллі Бедлінського, після якого вболівальники остаточно повірили у сенсацію.
У перерві між іграми відбулося зворушливе нагородження. Представники команди БК «Старий Луцьк» Сашко Лукашук та Андрій Прокопюк запросили під гучні оплески вболівальників Віталика Глушка з Нововолинська, вітчим якого загинув у бою за Іловайськ в районі Кутейникового. Хлопець навчається у 9 класі, любить баскетбол та рівняється на Майкла Джордана. Тож «Старий Луцьк» не лише взяв під опіку Віталія, а й подарував 2 комплекти своєї гральної форми, м’яч та кросівки для баскетболу саме під лейблом «MJ». Детальніше про це читайте в соцмережі.
Фінал
БК «Чаклуни» (Луцьк) - БК «SlamCity» (Ковель) - 72:51
18:15, 12:17, 20:10, 22:9
Те, що витворяв Ковель у першій половині фінальної гри проти «Магів» сміливо можна назвати найкращою грою в сезоні команди з «Міста слем-данків». Точніше – найкращими двома чвертями. Ковельчани вдало захищалися, швидко втікали у відриви та точно били з-за дуги. Відзначаємо чудову дальню влучність у першій половині гри Віктора Поліщука та сміливі результативні проходи Дмитра Хомича.
Вкотре не припиняємо дивуватися фізичним кондиціям 36-річного Віктора Герасимчука. Він надзвичайно ефективно протидіяв у трисекундній зоні проти Андрія Литвиненка та Дмитра Швагринського.
У третій-четвертій чвертях «Чаклуни» додали у швидкості, «СлемСіті» динаміку протистояння підтримали, однак їхня реалізація знизилась. Тобто сказати, що Ковель безнадійно програв по всіх показниках Луцьку не можна, радше біло-чорні свої моменти використали, а чорно-червоні їх змарнували.
Додамо до цього, звісно ж, наполегливість та відімінну спортивну злість від лідерів «ворожбитів», які й принесли своєму колективу «золото»: Тараса Пашка, Дмитра Швагринського, Артура Щегельського, Андрія Литвиненка та Юрія Карпенка.
Тож закономірне чемпіонство найбільш стабільної команди сезону АБЛ. В індивідуальних нагородах організатори віддали свої симпатії так:
Найрезультативніший гравець – Федчук Едуард;
Кращий молодий гравець - Прудяк Андрій;
Кращий захисник - Поліщук Віктор;
Кращий нападаючий - Герасимчук Віктор;
Кращий центровий - Швагринський Дмитро;
МVP – Щегельський Артур;
Fair Play – Івченко Олексій.
