Чи винний насправді Михалик у сутичці, яку всі так активно обговорюють?

Тарас Михалик влаштував бійку на футзальному турнірі в Луцьку. Його команда грала у формі російського клубу, саме з таким заголовком сьогодні можна було побачити безліч новин.
Звістка, яка за день з неймовірним ажіотажем пройшлась по всіх ресурсах ЗМІ в Україні.

 

Ми хочемо висвітлити цю ситуацію з іншої сторони, яка на нашу думку є більш справедливою, оскільки ми мали можливість відвідати цей матч.

 

Двобій Ікви з Млинова та Прип'яті з Любешова обіцяв бути цікавим та насиченим, оскільки це була гра за вихід у фінал. Обидві команди вийшли на паркет з надзвичайним бажанням перемогти, дуже багато моментів, надзвичайні емоції та велика кількість дрібних фолів, які судді поєдинку дозволяли робити, що в подальшому стало ключовим фактором.

Прип'ять зуміла забити ще в першому таймі, зазначимо, що гол був забитий з штрафного. Натомість Іква зуміла зрівняти рахунок лише у середині другого тайму, що в подальшому призвело до справжньої спеки на майданчику. Порушення за порушенням, судді дозволяли - гравці користувалися, що й призвело до бійки та червоної картки Михалика і гравця котрий захищав кольори Ікви. Після цього футзалісти з Любешова зуміли двічі забити з 10-ти метрового удару, а це знову вказує на те, що фолів в Ікви було більше.

 

Перейдемо власне до моменту.На відео можна чітко побачити, що спершу порушили правила гравці з Млинова, а вже далі після низки фолів та останнього порушення, яке було надзвичайно небезпечним, Тарас зірвався та заступився за гравця своєї команди.

 

Так вчинок не з найкращих, але частично винні у цьому судді, котрі повинні були зупинити гру відразу після першого ж фолу зі сторони Ікви, проте цього не сталося. Звичайний епізод, котрий відбувається у такому виді спорту доволі часто. Ніхто не хотів програти. Люди які були у вирі подій отримали цілком обгрунтованні вилучення.

 

Момент, який міг би залишитись непоміченим, але стоп, там ж бився Михалик. Більшість ресурсів ЗМІ чомусь вирішили, що це не аби яка бійня та навіть злочин зі сторони Тараса.
Майже кожен вирішив, що вчинок гравця Волині можна прирівняти до вбивства. Всі дають свою оцінку його діям:одні злісно критикують, інші підтримують, але тільки його бо ж інші учасники епізоду їм не цікаві, більшість все ж таки вирішила забруднити репутацію Михалику та висвітлити його дію чим найгірше.

 

Суддівська помилка, яка й призвела до бійки, ось і все. Футбол - це надзвичайно насичена емоціями гра, кожен хто грає або ж просто спостерігає за грою мільйонів прекрасно розуміє, що коли ти граєш стримати себе та свої емоції не завжди можливо. Через деякий час ти розумієш, що ти вчинив не правильно і те, що це було зайвим. Але нажаль виправити це вже не можна.

 

Форма Локомотива, яку Тарас подарував своїй команді також викликала багато негативних коментарів. В Україні є чимало аматорських команд, котрі виступають у формі російських клубів, але про це ніхто не афішує, адже всім на це байдуже. Але ж цей випадок особливий бо ж в формі російського клубу грала команда Тараса Михалика, знову ж виходить, що він дуже поганий.
Це ж треба, одяг викликає скільки негативу тільки через те, що у команді, яка грала у формі російського клубу виступав відомий зірковий футболіст. А як же футбол поза політикою? Чи принцип тільки зіпсувати репутацію? Саме таке запитання виникло у нашого журналіста.

 

Насправді Тарас це людина, яка любить футбол і розвиває його, проводить турніри, допомагає місцевим командам, дітям та в загальному займається розвитком футболу на Волині. Про це свідчить проведений 2 січня ним турнір з футзалу, котрий мав назву "Кубок Тараса Михалика".

 "Наші вихованці могли без проблем поспілкуватися з відомими українськими футболістами такими як, Артем Федецький, Олег Герасимюк, Денис Кожанов. А Тарас Михалик особисто відвідав усі матчі та переглядав кожну гру, провівши по завершенню нагородження дитячих команд." — повідомив на своїй сторінці у Facebook, Андрій Шевчук

І таких добрих справ є дуже багато, але не кожному про них відомо. Висновок цієї історії лише один. Скільки людина б не зробила добра, завжди знайдуться ті, хто через найменші дрібниці будуть бачити в тобі тільки погане. І цей епізод не виняток. Тарас не витримав такого ставлення гравців команди суперниці та суддів до його колективу. А що було далі напевно вже кожен знає.

 

 

Текст ІГОР ЯНЧЕНКО