Недільний тур став класним видовищем для любителів інтриги – вибухи емоцій, постійні зміни наздоганяльника, дитячі помилки, шедевральні розіграші, шалені триочкові, претензії до арбітрів, визначення переможців на останніх десяти секундах гри… Все це було, принаймні, у двох двобоях із трьох. Про що свідчить така неймовірна напруга? Про те, що команди вже ввійшли в сезон та набрали непогану ходу. А те, що відвертий аутсайдер «Університет» записав до свого активу два тріумфи поспіль – тільки тому підтвердження.
БК «Чаклуни» - БК «Володимир» - 57:52
(6:10, 15:19, 15:4, 21:19)
Лідери регулярної першості «ворожбити» якось розслаблено підійшли до гри проти гостей із Княжого міста. В результаті глядачі побачили надзвичайно напружений матч із боями за кожен м’яч, аут та навіть спірний.
Така непоступливість насамперед «Володимира» зумовила велику кількість неточних кидків та передач (спробуйте-но закинути коли на тобі «висить» по двоє на кожній руці)))). Тож високою результативністю не пахло і не запахло б якби навіть відчинили кафе «Торпедо».
За такого впертого протистояння Коцько і Ко мали чудові шанси завдати поразки головним претендентам на «золото» регулярки. Однак взагалі незрозуміла третя чверть, у якій володимиряни набрали тільки 4 бали, подарувала інтригу.
На думку експертної журналістської комісії «ВолиньСпорту», а така є )), «Чаклуни» своєю вирваною звитягою повинні завдячувати передовсім впевненій грі майстра спорту Андрія Литвиненка на останніх хвилинах та вчасному трюльнику з кута Артура Щегельського. «Володимир», безумовно, шкода, але у баскетболі лише один переможець.
БК «ЛНТУ» - БК «Старий Луцьк» - 76:74
(14:17, 25:21, 15:18, 22:18)
Ще одна гра, в якій важко визначити слабшого. Абсолютно рівна гра абсолютно рівносильних опонентів. І це попри те, що різниця у віці подекуди була у півтора покоління)). Побоювання деяких скептиків, що, мовляв, «Старий Луцьк» посипався і складе зборю, на щастя, залишилися на рівні диванних експертів. А ветерани провели майже ідеальну зустріч, але майже не рахується…
Увесь матч можна класифікувати за жанром «досвід веде, а студентство наздоганяє». Будьмо відверті, діставати політехнікам вдавалося лиш тоді, коли феєрив із дальньої та середньої Едуард Федчук.
Навіть у четвертій десятихвилинці важко було спрогнозувати того, хто здобуде два залікові пункти. «Старий Луцьк» увімкнув невидимі резерви та, здавалося, от-от дістане ЛНТУ. Проте молодість таки перевагу втримала.
БК «Університет» - БК «SlamCity» - 71:53
(13:12, 28:12, 10:10, 20:19)
Третя зустріч ігрового дня не була такого напруженою, як дві попередні. Якась така невидима перевага підопічних Володимира Журжія буквально витала у повітрі й переконувала присутніх у залі, що саме СНУ виграє. Хоча якщо аналізувати сухі цифри статистики, то Ковель відчутно програв тільки одну чверть.
Запорукою кінцевого успіху «Університету» став відрив +16, здобутий у другому періоді. Саме тоді в «червоно-сірих» полетіло фактично все. Цього разу відзначаємо хорошу командну гру всього колективу – навіть коли виходили геть юні, каші вони не псували.
