Другий матч між лучанами та гостями з Запоріжжя

пройшов за кардинально  іншим сценарієм,

ніж перше протистояння.

Цього разу господарі не стали тягнути кота за

популяційно важливий  життєвий орган і відразу

взялися за справу.

Вже дебютна чверть показала, що варто гравцям «Волиньбаскета» більше уваги приділяти підборам під щитами, як БК «Запоріжжя» став не таким уже й грізним суперником. Крім того, у гостей у суботу в рази гірше пішли кидки, тому й погана реалізація також зіграла за господарів.

Що стосується гри самих волинян, то відверто мусимо визнати – лучани провели це протистояння краще хоча б за рахунок виграного принаймні свого щита та  значно меншої кількості незрозумілих втрат.

А за всіма іншими показниками було щось схоже до п’ятничного поєдинку – велика швидкість, аритмія, рваний зональний пресинг та акцент на відриви та перехоплення.  Повторимось – додати до цього слабенький відсоток влучання (порівняно із п’ятницею) з середньої дистанції від «Запоріжжя» і вийде кінцевий результат.

«Волиньбаскет» в усіх чвертях, наче в аптеці, набирав по 21 очку (картярі ще ті)))), і тільки в останній чверті було б те саме «очко», якби не «провинився»  Глушко, який двічі спромігся заробити  2+1, щоправда реалізував тільки один штрафний.

Тож переконлива  перемога 90:61, яка робить шанси потрапляння у ТОП-4 не такими вже й примарними.