В першій чверті «Авангард» зіграв так, як грає увесь сезон. Оскільки це команда вікова, то вона намагається створити очковий гандикап у першій половині гри, а потім утримує цю перевагу. Так почалося все й у Луцьку. Кияни так закрутили темп, що набагато молодші господарі інколи не знали куди бігти. У дебютній десятихвилинці було все: шалений пресинг, блок-шоти, трюльники, порушення правил трьохсекундної зони, перехоплення, зрізки… Ну, й різниця була такою, що стало ясно - «Лучеську» буде непереливки 19:29.
Друга ж чверть подарувала надію волинським прихильникам баскетболу. Ривок лучан (8:0), і рахунок став 27:29. Однак знову почались незрозумілі втрати, причому з обох сторін. І в такому хаосі швидше зорієнтувались не досвідченіші, а амбітніші. Дивовижно, та «Лучеськ» зрівняв рахунок – 36:36! Навіть коментатор одного з телеканалів, який зажурено підпер голову в куточку майданчика, й похнюплено балакав у мікрофон, прокинувся! ))
Після великої перерви Швагринський і Гуртовий влаштували перестрілку із влучних трьохочкових. Тільки-от Гуртовому їх зарахували, а Швагринському зафіксували тільки два пункти. І, здавалося б, лучани повинні були підтискати втомлених гостей. А ні – всупереч логіці, «Авангард» поступально нарощував відрив. Хай як «Лучеськ» чинив спротив, та кияни продовжували як не два, то три очки класти у скарбничку колективу. А Луцьк відверто розгубився…
На останню чверть команди виходили фактично при катастрофічних 52:65. «Лучеськ» було кинувся з усіх сил відігруватись, одначе ой як грамотно почали діяти гості. Коли потрібно, вони гасили темп, затягували час, тактично фолили та й самі не забували вдало ходити в атаку. Кінцевий результат 72:90, можливо, не зовсім об’єктивно відобразив події у матчі, а радше додав приводів для роздумів тренерському штабу волинян. Разом із тим, поразка зробила порапляння в іграх плей-офф вище сьомого місця - завданням надреальним. Проте, як казали древні латиняни, dum spiro spero!
