З кожним туром Відкритого чемпіонату Луцька з баскетболу емоції вирують ще сильніше, адже ціною кожного програного матчу може стати непотрапляння до зони плей-оф. Тому дедалі частіше пристрасті бурлять такі, що арбітри змушені гасити пожежу технічними фолами та дискваліфікаціями. Такі драми тільки доводять те, що популярність турніру невпинно зростає, і кожна команда прагне стати призером першої в історії Волині аматорської першості.
Звітний тур відбувався без лідерів «Чаклунів», яку свою гру таки перенесли. Паузою «магів-ворожбитів» скористалися переслідувачі, які синхронно здобули перемоги. Нехай нервові, але ж здобули.
БК «Університет» - БК «ЛНТУ» - 62:70
10:19, 20:18, 18:18, 14:15
Те, що перемоги ЛНТУ напряму залежать від присутності у складі Едуарда Федчука, - звикли всі давно. Але от те, що вистрелить Павло Губар – то було відкриття. Хоча якщо без емоцій розібрати університетське дербі Східноєвропейського й Луцького національного технічного, то напрошуються цілком просто висновки.
Насамперед відзначаємо не просто хедлайнерство Федчука, а виверження вулкану його настрою на цю зустріч. Кеп БКВБ увесь матч без заміни відбігав на таких швидкостях, що диву даєшся з такої фізичної форми після сезону. Надмірне висловлювання свого бачення баскетболу списуємо якраз на жагу до перемоги. Так само як і сутичку з Павлом Масицьким. До слова, конфлікт Пашу не зламав – потому він навіть кілька триочкових опонентам виписав.
Едуарда ж постійно опікувало двоє. І коли здавалося, що «Університету» вдавалося нейтралізувати Федчука, круглий опинявся в Губаря, який разів за чотири поспіль оформив +2 в гордій самотності з-під кільця. Також вдало у потрібний момент діяли Шкондя, Гололобов та Веселовський.
Загалом у дуууууже сумбурному двобої більше таланило в рідному спортзалі гравцям ЛНТУ. Відтак – вирвана ними перемога.
БК «SlamCity» - БК «Володимир» - 84:71
9:14, 32:21, 13:21, 30:15
Тут головною інтригою було те, чи вдасться Вікторові Герасимчуку повернути до гри Ковель. От вам і роль одного баскетболіста – з Герою «Місто Слемданків» набуває обрисів колективу з чітко розписаними амплуа та характером. Чого явно нема без рівненського гравця «Волиньбаскета».
Хоча попервах здавалося, що дуель сонних суперників (за стартові 4 хв цифри були аж 2:0) виграє «Володимир». Однак вчасні наганяї та тумаки лідера ковельчан призвели до того, що гра перетворилася на типову рівну доганяйку.
До останніх хвилин було невідомо – куди ж поїде два поінта. Однак четверту чверть зібранніше провели візаві Володимира Коцька, якій знову згадали що таке присмак звитяги.
Саме після цієї зустрічі хтось із учасників забув у роздягальні джинси, проте не зізнавався. Тому вболівальники запропонували провести у соцмережах аукціон з їхнього продажу, а на виручені гроші купити «Сібазон», «Гідазепам» (чи інше заспокійливе) та давати деяким баскетболістам перед іграми.
БК «Університет» - БК «Старий Луцьк» - 78:68
20:17, 14:8, 16:17, 28:25
Друга зустріч за 9 днів молодих із досвідченими була не менш нервовою. Попри те, що до матчу глядачі віддавали перемогу «Старому Луцьку» (після ЛНТУ на майданчик не змогли вийти Дейна й Масицький), студенти таки постали єдиним цілим.
Це був класичний випадок рівності команд – такій собі дуелі швидкості та мислення. І от у визначальний момент таки зіграла роль взаємозамінність та колективна підстраховка «Університету».
«Старий Луцьк» місцями показував настільки класний баскетбол, що присутні в залі аплодували стоячи. Однак саме нестабільність не дозволила ветеранам здобути перемогу.
