Баскетбольна «Суперліга Фаворит Спорт» уже набрала  повноцінних обертів, гравці з кожною грою все краще входять у гру, а стартові емоції вболівальників потихеньку вщухли. Відтак можна об’єктивніше міркувати про дебютні перипетії в найсильнішій першості країни. Луцький баскетбольний клуб другий матч чемпіонату гратиме знову у столичному Палаці спорту. І якщо перший млинець у волинян трішечки підгорів, то шанувальники  команди сподіваються, що з другої спроби найбільший зал України подарує значно ліпший результат. Тож наша розмова зі спортивним директором  Сергієм Смітюхом напередодні протистоянням «ІНФІЗ-БАСКЕТ» - «Волиньбаскет-WOG».

 

 

 - Сергію, знову виїзд, знову Київ, знову Палац спорту, знову лід. Як команда готується?

 - Під час першої гри проти «Динамо» не тільки був важливий момент із льодом, а ще фактично була зірвана безпосередньо передматчева підготовка. Але в суперника є більш досвідчені виконавці, які, образно кажучи, змогли у ході п’єси поміняти ролі та розставити пріоритети. У нас же колектив молодший і менш досвідчений, тому для них важливо працювати за накатаним режимом – якщо розминка, то повноцінна.

Додайте до цього об’єми ігрової арени, які однозначно психологічно вплинули. Ми ж тренуємось в маленьких, обмежених залах, а в Палаці спорту простір, шоу, велика кількість глядачів. І як це часто буває, надмірне бажання зіграти якнайкраще призвело до хвилювання.

Низька температура позначилась на тому, що важко було входити у гру з лави запасних. Разом із тим, дуже важко було вгадати, щоб не перетримати баскетболістів на майданчику, адже руки, ноги – то одне, а на дихання вплив холодного повітря зовсім інший. І якщо людина понад норму «наковтається», то їй треба значно більше часу на відновлення. Воно ніби не смертельно, проте зайва хвилинка-друга втрачається. Тому ми з тренерським штабом моменти низької температури обговорювали.  Певна річ, я не розкриватиму секретів, але до холодного залу нині ми готові значно краще.

 

 - Але ж  гра була так само першою і для «Динамо»…

 - Так, згоден. Але того-таки Дроздова та Пустозвонова великими залами не злякаєш, бо ці баскетболісти пройшли не один Чемпіонат Європи. Артур вагому частину кар’єри відіграв у Франції, де наш вид спорту набуває просто шаленої популярності. Тому якщо для більшості наших хлопців гра «Динамо» - «Волиньбаскет» була чимось незабутнім, яке вони згадуватимуть багато-багато разів, то для Дроздова й Пустозвонова, очевидно, це було тренування з підвищеною відповідальністю. Однак ми до того йшли, ми цього хотіли і, слава Богу, що воно є.

 

 - Друга гра проти «ІНФІЗ-БАСКЕТ», який тільки дебютує. Що знаєте про суперника і чи це той самий ІНФІЗ, з яким постійно граєте на Універсіаді?

 - Назва та сама, але команда зовсім інша. В основі там гравці, які минулого року були в БК «Київ». З досвідчених особисто для себе відзначу Артема Швеця (крім «Києва», захищав кольори «Одеси»), Максима Пархоменка (грав за Черкаси й Харцизьк), двох Лебединцевих (синів головного тренера Віталія Лебединцева) та Антона Дзюбу, який виступав за «Будівельник», «Київ», «Галичину», а також був у нас на перегляді, але з певних причин не залишився.  Буде однозначно непросто, проте налаштовуємось не лише показати значно кращу гру, а й на перемогу.

 

 - Крім майбутнього суперника, ви вже бачили всі команди цьогорічної «Суперліги Фаворит Спорт». Як можете оцінити рівень команд?

 - На мій погляд, поки що в чемпіонаті  домінують дві команди – «Хімік» (Южне) та «Кривбас» (Кривий Ріг).  Однак ще буде період  дозаявки, і ті клуби, які матимуть фінансові можливості, зможуть підсиляться, скажімо, легіонерами.

Саме южненці виглядають якщо не на голову, на півголови сильнішими за своїх опонентів.  Та й легіонери грають далеко не останню скрипку. Вони не домінують, як їхні попередники, однак успішно  закривають проблемні позиції. Плюс колектив має постійну ігрову практику офіційних, товариських і міжнародних ігор.

Разом із тим, в «Хіміку» серйозні кошти затрачаються на підготовку власної молоді. Впродовж років п’ятнадцяти в них є команди практично в усіх дитячо-юнацьких лігах України, а певний час – і Європи.

З іншого боку, там є гравці, проти яких ми грали й перемагали: Петров, Беліков і Сидоров. БК «Кривбас», на мою думку, теж виділяється на фоні інших. І якщо б «Хімік» вийшов би на паркет без легіонерів, то грали б дві рівні команди. У стартових іграх яскраво вимальовується лідер криворізького колективу Дмитро Глєбов, якому дуже довіряє тренер. Він, безумовно, веде за собою одноклубників, однак коли «підсідає» – це кінець третьої й четверта чверті – повноцінної заміни йому нема. Варто також відзначити, що дві останні зустрічі доволі непогано зіграв інший Дмитро – Липовцев.

Оцю двійку найбільше й вивчають майбутні суперники. Хоча наголошу – весь склад «Кривбасу» досить добре збалансований, і більшість гравців понюхали пороху в суперлізі або пограли у вишці.

Тому переконаний, у цьому чемпіонаті немає такої місії, яку виконати неможливо. Все залежатиме наскільки в нас буде стабільна ситуація та збалансований тренувальний процес, бо ж не секрет, що свого залу ми не маємо.

 

 - Уже неодноразово говорилося, що перше коло для лучан – це шість виїздів та дві домашні гри. На який результат сподівається спортивний директор Смітюх саме у перших восьми зустрічах?

 - Максимальна концентрація, виконання тренерських настановок, високий рівень самовіддачі, бо без характеру та надзусиль робити у найсильнішій лізі країни нічого. Тут ніхто не подарує очок, їх треба вигризати. Щиро надіюся, що в нашому клубі зібралися хлопці, які справді хочуть себе проявити. Якщо будемо впевнені у своїх силах, то все буде добре.

 

Прес-служба БК «Волиньбаскет-WOG»