"Волиньбаскет" - "Хімік-2" - 81:77 (20:23, 25:11, 23:21, 13:22)
В: Кобець (16 + 5 подборів + 6 передач), Вінтоняк (13 + 8 подборів + 4 втрати), Шелуха (16 + 10 подборів), Швагринський (12 + 7 подборів)
Х: Сидоров (26 + 6 передач + 4 перехвати), Мещеряков (21 + 5 перехватів), Гончаров (15 + 6 передач + 6 втрат).
А "ВолиньSport" про Сидорова попереджав....
«Главное, браточки, досвистеть до точки»
Перша чверть почала попервах справджувати найгірші побоювання вболівальників. Друга гра не те, що стала продовженням першої, а дублювала її в квадраті! Ні, «Волиньбаскет» навіть закинув першим і нібито намагався вести гру, проте надзвичайно вдала гра артилеристів-далекобійників «Хіміка-2» не тільки доволі швидко знівелювала всі потуги господарів, а й вивела їх уперед. Зрештою, за характером перебігу подій, саме южненці й справедливо пішли на маленьку перерву за переваги в очках – 20:23. У ті хвилини вони й виглядали краще.
І все б нічого, якби не одне АЛЕ. І теє АЛЕ недільного дня було у сіро-чорній формі. Певна річ, журналістська етика зобов’язує висловлюватись коректно та об’єктивно. Однак зовсім не будемо ні на кого злитися, просто проілюструємо всього-навсього два моменти.
А) Йде швидка атака «Волиньбаскета», пас у розріз по місцю лівого інсайда і Швагринський вилітає з двох кроків без ведення по діагоналі на кидок. Перед ним суперник, який не стоїть, а РУХАЄТЬСЯ. ЧІТКО БУЛО ВИДНО, що опонент ПЕРЕСТАВЛЯЄ НОГИ в напрямку Дмитра. Наш капітан вдаряється об оборонця й невдало кидає. Свисток. Всі чекають 2 штрафні. Та де там – красномовний жест арбітра демонструє фол у нападі. Тренер Дмитро Чайковський, який перебував в метрі від подій, аж присів від настільки екзотичного рішення.
Б) Буквально через кілька секунд йде зональна атака «Хіміка». Швагринський стоїть у своїй трьохсекундній зоні на двох опорних ногах так, наче піонер на ранковій зарядці))). Ну, за дві опорні не зігнуті в колінах ноги – то вже від тренера й так почує кілька незлих тихих слів. Але зараз не про це. Стояв собі Дмитро і слухав весну, як тут, наче Пилип з конопель, на нього вилетів суперник, вдарився і (зважаючи на різницю у вазі) відскочив, як горох від стіни. Свисток. Фол Дмитру. ???
Та й узагалі, чогось саме до Швагринського була прикута найбільша увага рефері у першій чверті. Ми з колегами навіть почали підозрювати, що, може, Дмитро колись позичив 200 доларів і не віддає))))))
«Ах, лента за лентою, набої подавай…»
Жарти жартами, одна ситуація з тим, настільки вільно і спокійно гості штампували точні тральники не могла не бентежити. Але гравці «Волиньбаскета» пішли на «хід конем» - і собі почали при першій ліпшій нагоді виводити гравця на кидок з-за дуги. Добре, що кидки таки пішли. Нарешті. Причому, пішли вони і в Сотника, і в Шелухи, і в Кобця, і навіть у несправедливо ображеного Швагринського. Це дозволило просто-таки феноменально у плані результату відіграти другу чверть - 25:11!!!
Гості зовсім не чекали такої хвацькості, тому частенько почали губитися. І дуже в таких моментах істини виділявся волинянин Євген Перевертун. Татуюванням на плечі – само собою, зростом 214 – теж само собою. Однак найбільше – завзятою боротьбою, як кажуть, до останньої краплі крові. Те, наскільки він падав, летів та чіплявся за всі можливі єдиноборства – заслуговує поваги. Така гра завела і партнерів, які, здалося, вже й не відчували суперника. Підсумок третьої чверті тому підтвердження – 23:21 (68:55).
…Підкрався непомітно...
Проте у чверті заключній тишком-нишком «Хімік» почав підбиратися. На трибунах залу стало боязко, коли різниця скротилася до трьох очок. А «Волиньбаскет», мов на зло, почав знову, як і напередодні, мазати зі штрафних.
І хтозна як би та вся феєрія закінчилася, якби не вчасно закинутий трьохочковий Артемом Шелохою. Тож цього разу в кінцівці лучани не смикнулися і довели матч до перемоги.
Хух, друга перемога, і що трохи гнітить, то це те, що фактично з усіма суперниками волиняни грають на рівних. Тільки ж от на виїзді чомусь 0:2, а вдома поки прикрі 1:1.
Орест ГОЛІНДЕРСЬКИЙ, спеціально для "ВолиньSport"
фото: БК "Волиньбаскет-WOG-Університет"
Коментарі
Молодці!!! не зазбзділи в кінці. Почуть команда стає на ноги....