Від славетної арени до собачих боїв та пристанища наркоманів...
Коли спілкувалися з багатьма ковельськими футболістами, то неодноразово чули від них твердження, що грати на «Локомотиві» було б набагато приємніше, зручніше і футбольніше, якщо хочете. Співрозмовники постійно казали, що «залізничник» більш пристосований до серйозних змагань, ніж «Верес» (колишній «Сільмаш»). Що ж то за «Локомотив» такий? – не раз ставили собі запитання. Але коли його побачили, то аж остовпівли на мить. Знаєте, рідко буває, що в людині водночас виникають відчуття жахливої гнітючості, гидкої відрази, байдужої безпорадності, жалісного співчуття та шаленої люті...
Ковельчани бідкаються, що відбудова й доведення до ладу стадіону «Локомотив» уже впродовж багатьох виборчих кампаній є головним аргументом усіх кандидатів на тепленьке кріселко очільника міськради. Проте від передвиборчих цукерок залишаються тільки зіжмакані обгортки.
Ну не віриться, що в місті залізничників та митників, де крутяться немалі суми, не можуть виділити відповідну суму на реконструкцію стадіону. І зовсім тут не йдеться про те, що потрібно зводити другий «Олімпійський». Лише окультурити поле, встановити сидіння (каркас трибуни та підтрибунного приміщення давно є) і дві душові. Ну це точно не більше, ніж затрачається на будівництво великих шкіл у тих поліських селах, де ледве тридцять учнів назбирується.
А, може, біда в тому, що керівники міста не люблять так футбол, як, скажімо, мотокрос? Якщо міська рада така бідна, що ледве на зарплату працівникам назбирує, то створити щось на кшталт ОСББ, тільки спортивного спрямування. Переконаний, що в такій кузні спортивних кадрів, як Ковель, кілька тисяч люду та й відгукнеться. Хай навіть смс-ками по 5 грн.
Навмисне не писатимемо про те, що означала у футбольному світі області друга за важливістю арена, скільки талантів та чемпіонів вона народила і які зірки ногами торкалися тієї трави. Ті, хто живе поряд, розповіли, що в буремні 1990-ті на «Локомотиві» взагалі організовували собачі бої! Нині ж (то вже самі переконався) там проводять час хворі на наркоманію люди. Поле не те що в плачевному стані, його просто нема. На сільських пасовищах менше бур’янів, ніж там, де колись бігали майстри спорту. Дерева ростуть просто біля штанги.
Найприкріше те, що каркас трибуни зведений, і видно, що навіть робилися перші потуги реконструкції, тому доробити місця для пластикових сидінь – не такі вже масштабні затрати для міського бюджету та спонсорських вливань. І якби його довести до пуття, то славетний «Локомотив» знову міг би приймати понад п’ять тисяч глядачів. Що ж, будемо сподіватися, що в ковельського потяга двигун таки заглох не остаточно.
