Історія лучанина Вадима Шостака – то доказ того як звичайний хлопчина досяг рівня Першої ліги України завдяки трудолюбству, дисципліні та любові до улюбленого виду спорту. Тож наша розмова про те, як юнак від дворової ліги Ківерець виріс до гравця чернівецької «Буковини».
- Вадиме, згадай свої перші кроки у футболі.
- Почав бігати в футбол у віці 15-ти років, півроку грав на чемпіонат ДЮФЛ, потім виступав за молодіжну команду боратинської «Ласки» на чемпіонат області, пізніше – за основну команду «ЛСТМ-536»
- Чому з усіх видів спорту ти обрав саме футбол?
- Мій тато грав у футбол і напевно це в генах передалось. У дитинстві займався карате, де мав непогані успіхи, але завжди любив футбол і при першій ліпшій нагоді виходив бігати у двір чи куди-небудь.
- У 2011 році на Волині вперше було запущено Асоціацію дворового футболу Волині, у свій час ти був активним учасником та керівником команди. Розкажи про цей час, про емоції саме від гри у цьому турнірі.
- В дитинстві я завжди збирав хлопців пограти у футбол в дворі і, дізнавшись про цей турнір, я вирішив зібрати команду. Ми завжди хотіли тільки перемагати, але навіть після поразок їхали додому задоволені, адже з користю проводили свій час. Було багато емоційних і важких ігор, і заради цього ми брали участь у цих турнірах.
- Наразі слідкуєш за турнірами під егідою АДФ?
- Так, час від часу переглядаю відео та фотографії, бачу, що все стало набагато серйозніше, команди виступають в однакових формах, їх стало більше, люди приходять подивитись. Вважаю, що ці турніри – це дуже хороша справа.
- Після ЛСТМ ти потрапив уже до професійної команди чернівецької «Буковини», розкажи все сталося?
- Все сталось дуже випадково, в один день моєму татові зателефонувала людина, яка пов'язана з «Буковиною» і запропонувала приїхати на перегляд. Я дуже здивувався і водночас зрадів – на першому тренуванні надзвичайно переживав, не все виходило, але мені тренер допомагав. Через два тижні перегляду він мені сказав, що мені ще багато потрібно працювати щоб грати у професійній команді, але він вірить, що в мене вийде. Мені запропонували контракт, який я з радістю підписав. Дебютував я в грі з «Динамо-2» у Києві, був мандраж, звісно, але коли вийшов на поле, то заспокоївся. Відіграв доволі непогано, дебютом був задоволений.
- Хто твій кумир? За яку команду вболіваєш і чому?
- Мій кумир Кріштіану Роналду, подобається його стиль гри, він дуже швидкісний і технічний, а також полюбляє грати на публіку, що мені теж дуже подобається, адже футбол для вболівальників. Вболіваю за «Реал» (Мадрид), тому що подобається іхній стиль гри, а саме швидкісні контратаки. Також уболіваю за «Ліверпуль», адже це команда з великою історією, з хорошими вболівальниками і дивовижною атмосферою під час матчів на «Енфілді».
- На твою думку чи є майбутнє у асоціації дворового футболу?
- Я вважаю що так, для цього потрібні зацікавлені особи, а команди, я думаю, завжди будуть і вболівальники теж. Тому потрібно розширювати масштаби асоціації, і з часом це буде серйозний футбольний турнір, я в це вірю.
- Що побажаєш гравцям, що тільки починають грати?
- Бажаю наполегливості, ніколи не здаватись, завжди пам'ятати, щоб без поразок не буває перемог. Асоціації дворового футболу я бажаю розширення: щоб було все більше і більше команд, хорошої атмосфери і багато вболівальників.
- Тобі ж зичимо кар’єрного зростання, щоб радував уболівальників своєю грою та з часом дебютував у складі «Реала» чи «Ліверпуля»! А в жовтні чекаємо тебе на церемонії нагородженні команд учасників АДФ.
- Дякую! Постарюсь приїхати.
Спілкувався Микола ОЗЮК,
голова Асоціації дворового футболу Волині,
cпеціально для «ВолиньСпорту»
Довідка:
Вади́м Русла́нович Шо́стак (нар. 11 серпня 1995, Луцьк, Україна) — вихованець футбольної школи «ДЮСШ-2» (Луцьк), де і виступав у чемпіонаті України (ДЮФЛ). У 2014 році підписав контракт з чернівецькою «Буковиною». Дебютував за «Буковину» в матчі проти «Динамо-2».
