Унікальна подія місцевого масштабу, яку «ВолиньSport» уже анонсував, відбулася. Як і передбачали вболівальники, команди з однієї сільради («Сокіл» та «Духче»), що дійшли до фіналу Кубка Рожищенського району, показали вперту, напружену та емоційну гру.
Насамперед, треба зауважити, що те, чого боялися представники обох колективів – необ’єктивного суддівства – не з’явилося у грі ні на секунду. Арбітр матчу Богдан Турчик та асистенти настільки професійно виконали свою роботу, що суперники змушені нарікати тільки не невезіння й нереалізацію моментів.
Варто сказати, що регулярний чемпіонат району «Сокіл» закінчив третім, у той час як «Духче» посіло сходинку четверту. Проте на шляху до фіналу опоненти в кубку пройшли кардинально різних суперників. Можна лише констатувати, що духчани вибили срібних призерів по пенальті «Хадеа» та чемпіонів «Торпедо» (2:1) – і обох на виїзді.
Перший тайм пройшов за невеличкої переваги ФК «Духче». Однак численним небезпечним атакам на завершальній стадії атаки щось заважало – або неточність удару, або відмінна гра воротаря «соколян». «Сокіл» же навпаки мав один забійний момент, але який! Захиснику довелося виносити головою з порожніх воріт.
У другому таймі картина не змінилася. Холод, хвилювання, багато браку в передачах. У ті моменти, коли правильніше було би круглого опустити, команди його піднімали. Це радше був зірковий час центральних оборонців, ніж атакувальників.
Колективи створили по кілька справді гольових моментів, однак захист та голкіпери рятували. Як і годиться напруженим матчам такого рівня, все вирішило одне взяття воріт. Штрафний із, здавалося б, далекої відстані закінчився ударом Сашка Фіщука а-ля Роберто Карлос, а кіпер з ним не справився.
До кінця зустрічі обидві команди намагалися створювати, однак то був той випадок, коли захист діяв значно краще, ніж атака. Тож фінал однієї сільської ради закінчився тим, що село без сільради ту таки сільраду обіграло.
