Про те, що кубкові баталії АДФК перевершили чемпіонат за рівнем самовіддачі та напруги свідчить вже навіть список учасників. До тих, хто пройшов сито відбору в першості, додався тріумфатор зимового чемпіонату з Кременця – «Реал». А команда із Забороля значно підсилилась колегами зі старшого складу.
Вже перше протистояння між новоспеченим чемпіоном «Спартою» та вічно перспективним «Рухом» закінчилось перемогою «спартанців» 2:0. Хоча за підсумками першої 15-хвилинки закрадалась підозра щодо післяматчевих пенальті, адже ні в тих, ні в інших нічого не виходило.
«Джокер» показав дуже симпатичну у командному плані гру, одначе гравцям також чогось «не перло». «Реал» же вичікував свій шанс. І він настав під час пенальті. Хоча тут можна писати про антирекорди, нерви та «пороблено-задавлено». На секундочку, після перших п’яти спроб обох команд рахунок був…. 1:1!!!!!!!!!!!!!!. То воротарі чудеса реакції витворяли, то пробивальники цілили «в молоко», то виручала штанга, а той дві – як у випадку удару Ореста Оришкевича. Гравець все зробив правильно – вдарив точно в кут, але від однієї стійки круглий вдарився в другу та вилетів у поле. Словом, команди пробили по 12 (!!!) ударів з «точки» поки Кременець не вирвав перемогу 4:3.
Господарі поля – ФК «Титан» (Жидичин) – свій чвертьфінал також виграли впевнено. 3:1 були переграні «Пожарки». Неозброєним оком було видно, що «волинські червоні дияволи» націлені перед домашньою публікою здобути нагороди.
ФК «Забороль», наче зроджений птах фенікс, постав у новій іпостасі і приємно здивував грамотною організацією гри. Понад те, либонь, тільки заборольці грали по всій ширині поля. Спочатку вони здолали «Штурм» з Прилуцького 4:0, а потім із таким же рахунком поклали на лопатки «Спарту».
У другому півфіналі билися «Реал» і «Титан». Надзвичайно вперта гра закінчилась скромними, проте закономірними 1:1. І знову серія пенальті! Цього разу Кременцю не поталанило…
Фінал почався для «Забороля», як сніг на голову, - «Титан», вочевидь, зрозумів, що шанс здолати мобільних гостей є тільки в бліцкригу, тому зробив ставку на швидкий гол. І це жидичинцям вдалося навіть двічі.
Але знаєте що вразило? Відверто спокійна гра при 0:2 заборольців. Інші вже б панічно та хаотично побігли відігруватись, а вони й далі, наче не пропускали, планомірно плели мережива атак навколо володінь воротаря «Титана». Тому ще в першій половині цифри у протоколі стали 2:2.
Коли ж у другому таймі «Забороль» вийшов уперед, то здалося, що гру зроблено. Однак господарі знайшли у собі сили зрівняти рахунок і перевести фінал до чергової серії пенальті. Але там просто блискуче зіграв воротар і капітан заборольців Петро Петров.
Тож команда,яка в регулярному чемпіонат навіть із групи вийти не змогла, заслужено завоювала кубок!
Тепер кілька слів про команду «Титан», яка зголосилася стати господарем. Може, подекуди у гравців і з’являлися нарікання на певні нерівності поля, однак організація (відмінно покошене поле, принесені для глядачів лави та столи зі стільцями для оргкомітету) та прагнення зробити все на вищому рівні з надлишком компенсувала маленькі огріхи. Тому, хлопці, дякуємо вам за те, що ви не жалієтесь на труднощі,а намагаєтесь розвиватися та розвивати інших!
Тож свято дворового футболу вдалося на всі сто, попри зливу,яка дещо підмочила церемонію нагородження.
