Команди ще тільки розминалися, а азартні глядачі вже билися об заклад на «Пепсі» та «Хеннесі» - одні були надто впевненні у «Ласці», інші свято вірили в успіх ЛСТМу. Нагадаємо, фінал Кубка-2012/13 також проходив за участі боратинців та лучан. Тоді, вже до 10-ої хвилини Боратин вів 2:0, однак віддав перемогу Луцьку 2:3.
Цьогорічний головний матч за трофей нікого не розчарував, адже впродовж 90-та із гаком хвилин команди продемонстрували пресинг, контратаки, рваний ритм, нереалізований пенальті та, зрештою, фінальний хаос на останніх хвилинах, як кажуть, без середини поля.
Зі стартового свистка, ініціативою впевнено заволодів Боратин. У нього і крайки працювали активніше, і центр поля вони переходили швидше. Однак «сантехмонтажники» досить болюче огризалися. Відразу впало у вічі тотальне володіння повітрям лучан. Воно, врешті, й принесло результат. Разюча контра по лівому інсайді закінчилась вивіреною передачею на голову Ігорю Махнюку, якого чомусь залишили нудьгувати наодинці – хоча б коктейль запропонували би чи що? Досвідчений форвард такого не пробачив і з кількох метрів своєю світлою головою ворота вразив – 1:0.
Боратинці було відразу кинулись відігруватись, проте стало зрозуміло, що в цей день півзахист «Луцьксантехмонтажу» повністю переграЄ хавів «Ласки». Завдяки контролю центра, лучани не надто притискались до власних воріт, тому тотальний натиск боратинців нагадував безнадійний штурм добре укріпленого замку.
Разом із тим, Луцьк і в контри не забував ходити. І чергове зависання м’яча у карному «помаранчево-сірих» закінчилось тим, що Тарас Кабанов головою переграв кіпера суперників, який, здається, помилився на виході – 2:0.
Другий тайм за всіма законами жанру мав початися із шаленої навали «Ласки». А карпатський хрін вам у штанці, називається. ЛСТМ настільки грамотно зв’язав центр, що всі потуги «ласкавих» зводились до закидань на Романа Степанова та Леоніда Єфремова. Але, схоже, субота – був не їхній день.
Майже відразу арбітр мав призначати пенальті у ворота Боратина – Махнюк гарно вибігав сам на сам, але оборонці згадали хокейний прийом. Однак рефері пожалів номінальних гостей. Та не пожалів він їх через 15 хвилин, коли захисники з Боратина вдруге по-дружньому обняли Кабанова, поклавши руки на плечі, а потім акуратно його вложили позасмагати на смарагдовий газон. Сам постраждалий підійшов до «точки», і….. карпатський хрін вам у штанці №2. Воротар потягнув!
Та все ж Тарас оформив дубль в компенсований час, коли вийшов на побачення зі стражем воріт. Вийшло тільки з другої спроби - загнав круглого у сітку з добивання (3:0). Чи мала «Ласка» шанси відігратися? Так, мала, і якби гравці діяли холоднокровніше, то фінальні секунди могли би стати значно напруженішими.
Тож срібний призер переграв чемпіона і вдруге поспіль здобув Кубок Волині. На нагородженні, яке проводив Віталій Кварцяний, відомий тренер привітав усіх насамперед із гарною грою та підвищенням свого професійного рівня. А потім почалося…. «Барбара Стрейзанд у-у-у-у-у—у-у—у-у—у-у-у—у-у-у--уу» ))
"ВолиньСпорт" висловлює подяку Анастасії Заболотній за сприяння у художньому супроводі матеріалу
