Один з найнижчих футболістів
Прем’єр-ліги Сергій Політило
(напевно, менший зріст має тільки Артур Карноза)
встиг пограти у далеко не «найменших»
командах українського чемпіонату:
«Чорноморець» та «Дніпро».
До того ж, Політило – уродженець… волинського Нововолинська.
Як волинський «гірник» став капітаном «моряків»
Не тільки на повноводні озера багата Волинь. Надзвичайно щедрий цей регіон неньки-України на футбольні таланти. Хто з вітчизняних вболівальників не чув імен «збірників» Анатолія Тимощука, Тараса Михалика, В’ячеслава Шевчука, Артема Федецького, ветеранів УПЛ Олега Герасим’юка та Тараса Кабанова? Можна також пригадати успіхи «говерлівця» Дмитра Трухіна та «дніпровця» Сергія Політила. Проте, якщо вищезгаданий квартет футбольних виконавців робив перші серйозні кар’єрні кроки на Волині, то Дмитро виріс, як гравець, на сусідній Львівщині, а Сергій взагалі є вихованцем київського Республіканського вищого училища фізичної культури (РВУФК). Можливо хтось заперечить і скаже, що малим хлопцем Політило ганяв шкіряного на вулицях рідного Нововолинська. Так, це правда, але у дванадцятирічному віці волинян опинився у столиці, де потрапив під опіку дитячого тренера Володимира Ішкова. Хтозна, чи знали би ми Політила таким, яким він є сьогодні, не зміни Сергій у 2002 році Волинь на Київ. Інакше не виключено, що бігав би Політило, приміром, у «Шахтарі». Нововолинському.
Пробувши три роки у РВУФК, Політило став гравцем столичного дитячо-юнацького ФК «Відрадний». Відпрацювавши на полі кілька матчів за нову команду, моторний півзахисник повернувся до рідного училища фізичної культури. Тоді і запримітили талановитого хава тренери юнацької збірної. Покопавшись у біографії Сергія, ви знайдете в його активі чимало матчів за «синьо-жовту» дружину зібрану з гравців 1989 року народження, яка била бельгійців, французів, іспанців, італійців, росіян. Однак виклику до молодіжної збірної наш земляк так і не дочекався… Свого часу партнерами Політила по національній юнацькій команді значилися відомі персони сучасного українського футболу: Олег Міщенко, Роман Зозуля, Артем Кичак, Артем Кравець, Ярослав Мартинюк, Андрій Ярмоленко, Тарас Степаненко, Євген Коноплянка, лучанин Павло Рибковський.
Після випуску зі столичного спортінтернату Політило, здавалося би, втратив, чудову нагоду стати гравцем «Динамо-2». Та юний півзахисник вирішивши більше не залишатися у столиці, подався на оглядини до Дніпропетровська. Наставник дублерів «біло-блакитних» Володимир Горілий погодився залишити Сергія в команді, але щось у волинянина з «Дніпром» не склалося. Політило вирушив працевлаштовуватися до Південної Пальміри, куди його запросив Владислав Зубков. Через певні юридичні нюанси наш земляк не міг відразу зіграти на професійному рівні, моментами виступаючи на першість міста. Випадково гру Політила побачив Семен Альтман, який запропонував футболісту професійний контракт. Звісно, що від такого не відмовляються, і осінню 2006 року Сергій вже був повноцінним гравцем «Чорноморця». Щоправда, перші його матчі за «моряків» припали на поєдинки дубля. Дебютною видалася гра проти дублерів «Динамо» (поразка 0:3). За словами Сергія, кияни у тому поєдинку добряче «повозили» одеситів, а він для себе зрозумів наскільки серйозно потрібно викладатися у кожному матчі. У травні 2007 року юнаки «моряків» (тренер Віктор Догадайло) приймали однолітків з алчевської «Сталі». Перемога залишилася за господарями – 3:2. Один з м’ячів провів наш герой. Через гру дублери «Чорноморця» створять справжню сенсацію, розтрощивши донецький «Шахтар» – 6:0! Відзначився у тому поєдинку і прудкий волинянин. Варто сказати, що виступали за «гірників» у той злощасний для себе день Ігор Ощипко, Денис Кожанов, В’ячеслав Шевчук, Ярослав Ракицький.
Двадцять шосте серпня 2007 року Сергій напевно пам’ятатиме все життя. У цей день він, нікому ще невідомий футболіст, дебютував у вищій лізі Україні. Нову сторінку у його кар’єрі судилося розпочати полтавській «Ворсклі». Однак не так просто було «молодому і зеленому» Політилу закріпитися у основному складі. Аби набратися необхідного досвіду, у 2008-ому Сергій на кілька місяців відправиться в оренду до першолігового овідіопольського «Дністра» (нині ФК «Одеса»). До слова, тренував у той час «Дністер» славнозвісний бомбардир Тимерлан Гусейнов.
Незабаром, після повернення з оренди, Сергій Політило знову опиниться у першій лізі – сезон 2010/11 «Чорноморець» розпочне саме там. Взимку 2011-ого Сергій, повіривши агентам, згаряча розірвав контракт з «Чорноморцем». Ходили чутки, що півзахисником активно цікавився донецький «Металург», але справа до підписання контракту так і не дійшла. Через п’ять днів Політило тихенько постукав у двері Романа Григорчука… Згодом, він зізнається, що жалкуватиме про свій вчинок та дякуватиме Роману Йосифовичу за те, що він прийняв його назад до «моряцького» екіпажу та довірив позицію опорного півзахисника.
Тренер «моряків» відомий, як хороший тактик і відмінний знавець футболу, тому слова Романа Йосифовича, що Сергій готовий зіграти за національну збірну України багато чого варті. На таку похвалу від наставника півзахисник одеситів скромно відповів: «Кожен мріє зіграти за збірну. Завжди потрібно ставити перед собою мету грати на найвищому рівні». І Сергій її ставив – у двадцять два роки він, юнга за віком, вже був капітаном флагману одеського футболу!
Статус капітана загубив у Львові
Рік тому «Дніпро» презентував новачка – Сергія Політила. Можна пожартувати, що волинян змінив одну морську команду на іншу – на емблемі «Дніпра» зображено корабель. У зворотному напрямку, до Одеси, відправився нападник Олексій Антонов. Невисокий новачок відразу влився у дружній дніпропетровський колектив. Тим паче, за «блакитно-білих» вже виступав волинянин Артем Федецький (а нині одноклубником Політила став «моряк» Лео Матос). Напевно, наш земляк при переході до «Дніпра» розглядався Хуанде Рамосом, як заміна уже немолодому Руслану Ротаню. Проте знаючи наполегливість Сергія, можна спрогнозувати, що з часом він стане твердим гравцем основного складу учасника кваліфікаційного раунду Ліги Чемпіонів.
Сергій Політило ніколи не був помічений у п’яних витівках на кшталт «а-ля Мілевський» або «а-ля Алієв». До того ж, йому не до вподоби гамірні вечірки, нічні клуби. Практично весь свій вільний час волинянин проводить з дружиною Олею. Та навіть у незаплямленій біографії Сергія можна віднайти одну темну цятку. Хто сподівається, прочитати про те, що Політило перебравши оковитої, розбив новенький «Мазераті» – може далі не читати. Справа куди банальніша. У кубковій грі проти «Карпат» весною 2012 року капітан «Чорноморця» жорстко в’їхав у ноги львів’янину Ткачуку, за що був покараний арбітром червоною карткою. Звісно Сергій зробив це не навмисно. Тим паче, після гри винуватець епізоду зателефонувавши до Ткачука, попросив у Андрія вибачення. Проте Роман Григорчук такого «гріха» Політилу не пробачив, позбавивши того капітанської пов’язки.
Не виключено, що працелюбність волинянина у майбутньому дозволить йому стати капітаном нового судна, дніпропетровського.
Андрій СОКОЛОВСЬКИЙ, спеціально для «ВолиньSport»
Цитата від Сергія Політила: «Стосовно свого росту я не комплексую, а успіхи Ліонеля Мессі надали мені нових сил для перемог»
Анкета від Сергія Політила:
Ідеал центрального півзахисника: Фернандіньо, Хабі Алонсо
Улюблені країни: Таїланд, Домініканська республіка
Книги: «Гравець у гольф та Мільйонер», «Монах, який продав свій «Феррарі»»
Досьє:
Політило Сергій Олегович. Народився: 9 січня 1989 року у місті Нововолинську; зріст та вага: 165 см і 65 кг.
Виступав за: РУФК (Київ) – 2002-2005, ФК «Відрадний» (Київ) – 2005, дубля «Чорноморця» (Одеса) – 2006 – 20010, «Чорноморець» – 2007-2013 (138 поєдинки, 15 м’ячів ), «Дністер» (Овідіополь) – 2008 (12 матчів, 1 гол), «Дніпро» (Дніпропетровськ) – 2013 – наш час (12 матчів); Кубок України: (11 ігор, 1 гол); юнацькі збірні України (U-15, U-16, 17, U-18, U-19) – 2004-2008 (42 матчі, 1 гол)
