Клас «Б». 1960-1970

26 червня 1960  «Волинь» – «Колгоспник» Рівне 0:1

Гол: Коновалов (16)

 9 жовтня  1960 «Колгоспник» Рівне – «Волинь» 3:2

Голи: Дніпров (23, 37), Рябцун (38) – Ощепков (30), Азаренков (55)

 

Безпосередня історія великого протистояння «Волині» та рівненського «Колгоспника» розпочалася 26 червня 1960 року у Луцьку. Що цікаво, для лучан той матч особливої принциповості не мав – наша команда проводила тільки перший сезон на професійному рівні, тому для волинських уболівальників було більш актуальнішим питанням подивитись на відомі та потужні команди Вінниці, Ужгорода, Одеси. В такому аспекті матч із сусідами сприймався як один рядових в сезоні. А от для рівненчан, які вже встигли відіграти два сезони у класі «Б», навпаки – необхідність довести свою вищість зашкалювала. Відтак, переможцем став той, хто більше цього хотів – на 16-й хвилині матчу рівненський форвард Коновалов забив єдиний м’яч, який і став вирішальним у матчі – дербі розпочалось з домашньої поразки «Волині». А от у матчі другого кола принциповість стала важливою і для лучан. Билися вони самовіддано, але у підсумку програли – 2:3.

 

Інформацію взято на офіційному сайті футбольного клубу Волинь.

 

30 травня 1961 «Колгоспник» Рівне – «Волинь» 3:1

Голи: Рябцун-2, Снитко – Георгієвський

5 вересня 1961 «Волинь» – «Колгоспник» Рівне 4:1

Голи: Дмитерко (7, з пенальті), Наконечний (19, 31, 50)-3 – Тимохін

Перший матч у сезоні 1961 проходив в Рівному і пройшов за беззаперечної переваги господарів – 3:1. А у вересні волиняни не тільки взяли реванш і здобули першу свою перемогу в дербі, але й завдали своїм сусідам гучного ляпаса, вигравши з великим рахунком – 4:1. Звернемося до матчевого звіту з газети «Радянська Волинь»:

 

"ГОЛИ ЗАБИВАЮТЬ ВОЛИНЯНИ"

Зустріч, яку вчора футболісти "Волині" виграли у ровенського "Колгоспника", можна назвати найкращою з бачених. Нагадаємо: наші гості протягом двох років виходили переможцями у матчах з волинянами тричі. Два рази "Волинь" програла їм торік, така ж доля спіткала її і в першому крузі нинішнього чемпіонату.

 

Гра розпочалась у швидкому темпі, який запропонували гості. Наші футболісти прийняли його. На сьомій хвилині захисники "Колгоспника" допускають у своєму штрафному майданчику грубість, і суддя призначає одинадцятиметровий удар. Його точно і красиво реалізує Борис Дмитерко. Минає небагато часу і Тимохін (№7) рикошетом від нашого захисника зрівнює рахунок - 1:1.

 

Атакують і волиняни, і гості. Проте наш напад діє більш гостро. На дев'ятнадцятій хвилині правий півсередній лучан Степан Наконечний використовує слушний момент і забиває другий м'яч. Добре грає захист лучан, який не дозволяє ровенчанам пройти для удару по воротах.

 

Волиняни домінують, маючи явні можливості збільшити рахунок. І вони цього добиваються на 31-й хвилині, коли з подачі Михайла Кузьміна той же Наконечний стрімко забиває ще один гол. З цим рахунком команди йдуть на відпочинок.

 

Перемога дуже близька, але гості намагаються змінити рахунок. Майже всі вони кидаються в атаку, та вже через п'ять хвилин після початку тайму знову розпочинають з центра поля. Це змушує їх робити Наконечний. Ровенчани розгублені: їх захист, який очолює майстер спорту Тиберій Попович, виявився неспроможним стримати атаки господарів поля. А волиняни тим часом зміцнюють свою оборону, замість форварда Шаліко Яралова на поле виходить півзахисник Володимир Ковальов, який відразу ж вступає в активну гру. Рахунок 4:1 на користь лучан зберігся до кінця матчу. Переконливий реванш.

 

В.Остров

16 травня 1962 «Колгоспник» Рівне – «Волинь» 4:0

Голи: Снитко-2, Тимохін, Примак

25 липня 1962 «Волинь» – «Колгоспник» Рівне 2:1

Голи: Постойко (35), Синюк – Тимохін

6 червня 1963 «Колгоспник»Рівне – «Волинь»0:2

Голи: Слободянюк, Івашов (66)

11 вересня 1963 «Волинь» – «Колгоспник» Рівне 0:1

Гол: ? (67)

Наступні два сезони пройшли у постійному зростанні напруги протистояння. У 1962 році рівненчани помстилися за крупну поразку минулого сезону, але не змогли протистояти «Волині» у Луцьку, хоча наша команда тоді посіла останнє місце в зоні, а суперники – четверте. А от у 1963 році волиняни здобули свою першу перемогу на полі суперника, коли насправді розмазали господарів в Рівному з рахунком 2:0. Ляпас був настільки відчутним, що перед матчем другого кола рівненчан приїхав накачувати на результат один з заступників першого секретаря тамтешнього обкому. Накачка виявилася дієвою і в другому колі «Колгоспник» взяв реванш, вигравши в Луцьку – 1:0.

 

2 травня 1964 “Волинь” – “Колгоспник” Рівне 1:0

Гол: Бубало

12 липня 1964 «Колгоспник» Рівне – «Волинь» 2:0

Голи: Артеменко (75), В.Дударенко

30 червня 1965 «Колгоспник» Рівне – «Волинь» 2:2

Голи: Артемюк, Теленченко – Голда-2

16 вересня 1965 «Волинь» – «Колгоспник» Рівне 1:0

Гол: Петров (20)

 

1964 року команди обмінялися домашніми перемогами, а у 1965 у рівненському матчі була зафіксована перша нічия протистояння. А от у Луцьку команди зустрічалися у завершальному турі зонального турніру. Матч був досить принциповим, адже перемога у цьому матчі дозволяла рівненчанам залишити останнє місце і обійти у турнірній таблиці «Волинь», а для лучан два очки значили навпаки – віддаляння від небезпечної зони. Напружений поєдинок завершився все ж перемогою наших земляків 1:0 – на 20-й хвилині відзначився Юрій Петров. Таким чином, «Колгоспник» залишився останнім, а «Волинь» піднялася на 12-е місце.

 

7 червня 1966. Кубок СРСР «Волинь» – «Колгоспник» Рівне 1:2

Голи: В. Школа – Артеменко, Артемюк (90)

28 червня 1966 „Колгоспник” Рівне – „Волинь” 2:0

Голи: Корпанець (49), Мозжухін (87)

2 жовтня 1966 “Волинь” – “Колгоспник” Рівне 2:1

Луцьк. Стадон „Авангард”

Голи: Є.Попов (10), Мікоян (76) – Скупський (80)

 

А от протистояння у сезоні 1966 виявилося для лучан відверто невдалим. Перший матч команди проводили між собою в рамках кубкового розіграшу. Більшу частину гри на полі домінували наші земляки, які першими й відкрили рахунок. Однак під кінець матчу гравці підсіли й суперники спочатку встановили рівновагу, а на останній хвилині забили вирішальний гол. Чергове дербі відбулося уже за три тижні в матчі чемпіонату в Рівному. На жаль, перед грою лучани втратили основного голкіпера Ковилова та головну ударну силу свого нападу Василя Сопронюка, котрі травмувалися у попередніх матчах. Тому володіючи тотальною перевагою у першому таймі вони так і не змогли забити хоча б гол, а у другому колгоспні господарі активізувалися й забили два голи. Відповідно, на матч другого кола у Луцьку „Волинь” вийшла на максимально відмобілізованою і націленою на перемогу. На 10-й хвилині Євген Попов як ніж крізь масло проходить півзахист гостей й відкриває рахунок, атаки лучан тривають. На 76-й Альберт Мікоян з подачі Юрія Петрова рахунок подвоює. Гості спромоглися сквитати один м’яч, але перемога була за волинянами – 2:1.

 

19 липня 1967 р. «Волинь» – «Горинь» Рівне 1:0

Гол: Солженіцин (64)

23 липня 1967 р. «Горинь» Рівне – «Волинь» 3:1

Голи: Денисюк, Артемюк, Мікоян (автогол) – Мікоян

26 червня 1968 р.  «Торпедо» Луцьк – «Горинь» Рівне 0:0

7 серпня 1968 р.  «Горинь» Рівне – «Торпедо» Луцьк 1:1

„Торпедо”: Тищенко, Мікоян, Дорошенко, Байсарович, Мозжухін, Закарая, Савчук, Болдирєв (Лівак), Якубович, Возницький, Зайченко

Голи: Лівак (75), Артемюк (87)

 

У 1967 році команди зуміли обмінятися прогнозованими домашніми перемогами, а от сезон-1968 вперше приніс дві нічиї в дербі. І якщо у Луцьку 0:0 були закономірним свідченням взаємної переваги захисту над форвардами суперника, то у Рівному лучани відверто втратили перемогу. Перший тайм пройшов за переваги «Горині», у другому ж навпаки – лучани притиснули принципових суперників до власних воріт і Петро Лівак на 75-й хвилині забив такий потрібний гол. Рівненчани шансів аби відігратися відверто не мали, та за три хвилини до кінця... „Тищенко добре забрав м’яч і вже хотів вибивати з штрафної, але гравець ровенчан вибив м’яч з рук прямо у ворота. Голкіпер лучан лише за лінією наздогнав його. Після короткої наради суддів сумнівний гол було зараховано”. Цитата з газети «Радянська Волинь» дозволяє явно зрозуміти, що така ситуація повинна була призвести до штрафного удару і зовсім не до зарахування голу. Та чорна нарада людей в чорному відібрала у лучан перемогу подвійної цінності – 1:1.

 

15 травня 1969 р.  «Горинь» Рівне – «Торпедо» Луцьк 2:0

Голи: Артеменко (6), Малахов (75)

16 серпня 1969 р. «Торпедо» Луцьк – «Горинь» Рівне 1:3

Голи: Возницький (6) – Артемюк (7, 27), Малахов (88)

3 травня 1970 р. «Горинь» Рівне – «Торпедо» Луцьк 0:1

Гол: Дьомін (60)

18 серпня 1970 р. «Торпедо» Луцьк – «Горинь» Рівне 0:0

 

У 1969 році обидва матчі в дербі завершилися на користь рівненчан – невиразна гру луцького клубу протягом сезону не дозволила потягатись з сусідами навіть за нічию. Зауважимо, що після цього рівненська команда у Луцьку більше не вигравала. А от у 1970 році дербі склалося вже на користь лучан. 3 травня у Рівному кілька сотень лучан, які поїхали підтримати команду на виїзний матч, залишилися цілком задоволені вояжем. У першому таймі господарі хоч і володіли ініціативою, але пробити луцького кіпера Гаркушу так і не зуміли. А після відпочинку перевага перейшла до торпедівців. Як наслідок – на 60-й хвилині Іващенко подав у штрафний, а Дьомін переправив м’яч у сітку, надавши привід своїм прихильникам потрощити кілька новеньких лавок на свіжореконструйованому рівненському стадіоні. Лучани могли забити ще, але Бєляєв не реалізував вихід сам на сам. Останній поєдинок в рамках класу «Б» команди провели на високому рівні, але не зуміли реалізувати безліч нагод для взяття воріт – 0:0.

 

Друга ліга. 1971-1989

16 квітня 1971 р. «Торпедо» Луцьк – «Горинь» Рівне 1:0

Гол: Басалик (81)

11 серпня 1971 р. «Горинь» Рівне – «Торпедо» Луцьк 1:0

Гол: Лаєвський

24 червня 1972 р.   СК Луцьк – „Авангард” Рівне 0:0

13 жовтня 1972 р.   „Авангард” Рівне – СК Луцьк 1:1

Голи: Дьомушкін (44) – Гівель (8)

5 червня 1973 “Авангард” Рівне – СК Луцьк 1:1 (по пенальті 5:4)

Голи: Коханов – Тимчак (12)

24 вересня 1973 СК Луцьк – “Авангард” Рівне 1:1 (по пенальті 5:2)

Голи: Гордієвич (44), Приведенцев (71)

16 травня 1974 СК Луцьк – “Авангард” Рівне 2:1

Голи: Тихонович (39), Голубцов (44) – Михайлов (16)

4 вересня 1974 “Авангард” Рівне – СК Луцьк 1:0

Гол: Малахов (43)

14 травня 1975 СК Луцьк – “Авангард” Рівне 2:0

Голи: Фігель (55), Пристай (69)

10 червня. Кубок УРСР СК Луцьк – “Авангард” Рівне 2:1

Голи: Фігель (1), ? (19), Хвесик (84)

25 червня. Кубок УРСР «Авангард» Рівне – СК Луцьк 2:0

Голи: ?, ?

9 вересня “Авангард” Рівне – СК Луцьк 0:2

Голи: Фігель (24), Пристай

 

З 1971 року обидві команди синхронно піднялися до другої ліги чемпіонату СРСР, де й продовжували щосезонне з’ясування стосунків. Перші роки протистоянь були, як завжди насичені боротьбою, але незмінно приносили рівновагу за підсумком сезону – домашні перемоги кожного із суперників у сезонах 1971 і 1974 років, а також рекордна серія із чотирьох нічиїх поспіль в протистояннях 1973-74. Окремою родзинкою для лучан став 1975 рік, коли вони здобули три перемоги над своїми опонентами. Спочатку в календарній зустрічі першого кола волиняни розкатували своїх суперників вздовж і впоперек, останні ж мали шанси лише у двох контратаках, реалізувати які не змогли. Гру ж „зробив” Тихонович. Справжній „мотор” команди встигав і в нападі, і у відборі, а ще регулярно шматував захист суперника своїми швидкими проходами по правому флангу. У середині другого тайму два його ривки з наступними навісами успішно завершили Фігель та Пристай. В результаті – упевнена перемога 2:0. А вже за два тижні жереб звів лучан з їхніми непримиренними опонентами в 1/16 фіналу розіграшу Кубка УРСР й перший матч команди проводили в Луцьку. На цю гру волиняни вийшли в ослабленому складі, та незважаючи на це зуміли відкрити рахунок вже на першій хвилині поєдинку – щойно розвівши м’яч, наші земляки перевели його на правий край на Кушкова, а той навісив у карний, де поміж захисників, які ще не розібралися в ситуації, промайнув Володимир Фігель і головою відправив шкіряного в ціль. На жаль, розвинути успіх не вдалося, а у середині тайму гості зуміли відігратися. Після відпочинку лучани постійно тиснули на володіння суперників, але ті захищалися досить вперто і здавалося, що справа йде до нічиєї Однак... Згадує колишній форвард лучан Сергій Хвесик: „На 84-й хвилині гри після прострілу з лівого краю воротар зачепив м'яч і він потрапив до Кушкова. Той пробив – воротар знову чіпляє м'яч і той потрапляє в стійку воріт, від якої відскакує в поле метрів на вісім, якраз на кут штрафного, а я з правого флангу завершив атаку точним ударом у ті ворота, де табло”. Мінімальна перемога 2:1 була непоганим початком, але не надто гарним, як для кубкового поєдинку.... Маючи відчутні кадрові втрати, СК Луцьк у матчі-відповіді не зміг відстояти здобуту перевагу, поступився з рахунком 0:2. У тій грі команда виступала не лише без основного кіпера Швойницького, але й без двох провідних нападаючих – В.Дударенка і Пристая, що, власне кажучи, й стало причиною раннього вильоту з розіграшу. Реабілітувалась луцька команда у матчі другого кола, здобувши перемогу у Рівному. Господарі нагадали про своє право «хазяїна» лише в дебюті гри. Далі головними діючими особами на полі були лучани. На 24-й хвилині Фігель відкрив рахунок після того, як кіпер авангардівців не втримав шкіряного після потужного пострілу Тихоновича. Другий гол у ворота непримиренного ворога згодом забив Пристай. Рівненчани мали шанс підсолодити «пілюлю», але їм завадив воротар СК Луцьк Швойницький, який парирував одинадцятиметровий – гостьова перемога 2:0.

 

14 вересня 1976 “Авангард” Рівне – СК Луцьк 1:0

Гол: Волик

27 червня 1976 СК Луцьк – “Авангард” Рівне 1:0

Гол: В.Дударенко (62)

8 липня «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 3:1

Голи: Бачіашвілі (39, ?)-2, Бєляєв – Ткаченко

27 жовтня 1977 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 4:0 

Голи: Бойко (?), Ткаченко (?, ?), Яковишин (?)

 

У 1976 році дербі знову завершилося мінімальними домашніми перемогами суперників, а з наступного сезону у протистоянні почався перелом. Перший матч 1977 року пам’ятний для луцьких уболівальників не лише упевненою перемогою над рівненським «Авангардом» – 3:1, а й тим, що у цьому поєдинку дебютував у складі луцького клубу його майбутня легенда та один з кращих бомбардирів – Андрій Стефанович Федецький. А от у Рівному лучани були просто знищені, зазнавши розгромної поразки 0:4…

 

29 квітня 1978 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 5:1 

Голи: Шаломай-2, Семенка, Ткаченко, Яковишин – Долиняк

13 серпня 1978 «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 1:0 

Гол: Ширнін (62)

15 травня 1979 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 3:0

Голи: Давид (20), Яковишин (68), Чирков (82, з пенальті)

8 вересня 1979 «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 1:1

Голи: Пєстов (70), Чирков (77, з пенальті)

30 квітня 1980 «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 1:1

Голи: Кльоц – Чирков

15 серпня 1980 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 2:1

Голи: Ткаченко (7), Чирков (75) – Малахов (10)

 

Наприкінці 70-х розпочались золоті часи рівненського «Авангарду», а луцький клуб навпаки – скотився до підвалин турнірної таблиці. Це миттєво позначилося й на результатах протистояння. У 1978 році рівненчани знову розтрощили лучан з рекордним для себе рахунком 5:1. В другому колі наша команда зуміла взяти важкий реванш 1:0 і на цьому для Луцька з перемогами настала тривала пауза. У 1979-80 роках у Рівному перемагали господарі, а у Луцьку як наші земляки не намагалися досягти успіху, а матчі завершувалися внічию.

 

29квітня 1981 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 1:0

Гол: Чирков (75)

10 серпня 1981 «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 0:0

3 травня 1982 «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 1:1

Голи: Мозолюк (40) – Шельменко (50)

12 серпня 1982 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 3:1

Голи: Кострицький (45), Лелюк (57), Арсеньєв (70) – Федецький (82, з пенальті)

 

Після того, як луцьке «Торпедо» з 1981 року повернулося «в тонус» справи в дербі у лучан й надалі не ладилися – домашні нічиї змінювалися гостьовими поразками. Не допомагали ні посилені премії, ні вмовляння керівників області. Відтак, зневірившись у фортуні, у 1982 році луцькі спортивні функціонери вирішили зробити «хід конем» і простимулювали суддю. Таке рішення викликало чимале обурення у рівненчан, бо суддів зазвичай стимулювали саме вони (про це – у третій частині нашої розповіді) Але сталося не так, як гадалося. Перший тайм луцького матчу пройшов за переваги лучан, які відкрили рахунок на 40-й хвилині після швидкої комбінації Федлецький – Самошкін – Мозолюк. А відразу після перерви рівненчани не тільки зрівняли рахунок, але й перехопили ініціативу в матчі і забили ще двічі, але… Обидві їх голи суддя відмінив, перший раз – сам, другий – після поради бокового. Перемоги знову не вийшло, але врятували нічию. А після матчу інспектор гри навіть змушений був коментувати суддівство, вгамовуючи невдоволення авангардівців.

 

Відігралися рівненчани в другому колі, коли рознесли лучан заледве не вщент. Вже на першій хвилині Бурч відбив пенальті від Чиркова, але згодом у ворота «Торпедо» влетіли три голи і лише в кінці матчу Андрій Федецький з пенальті забив гол престижу. Луцька преса після невдачі в дербі цього сезону написала відверто: «можна втратити очко чи два в якомусь іншому поєдинку, але почесно відсвяткувати перемогу саме в цьому»…

 

12 червня 1983 «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 2:0

Голи: Самошкін (18), Кльоц (67)

5 серпня 1983 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 3:2

Голи: Петровський (36), Арсеньєв (81, 84) – Фролов (32), Войтюк (56)

 

Перервати смугу невдач луцькій команді вдалося у першому колі сезону 1983, у дев’ятому поєдинку. Цього разу лучани діяли настільки агресивно й самовіддано, що навіть рівненська газета «Червоний прапор» визнала закономірність перемоги «Торпедо» – 2:0. У першому таймі Самошкін в карному накрутив двох суперників і відкрив рахунок, а в другому Кльоц вдало зіграв на добиванні.

 

Лучани цілком могли добитися успіху і у гостьовому матчі того сезону, коли вигравали по ходу матчу 2:1. Але у другому таймі один боковий арбітр раптом розпочав махати офсайди у луцьких нападників, а інший перестав їх помічати у господарів, які в останні десять хвилин забили два гола і вирвали перемогу.

 

5 травня 1984 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 1:0

Гол: Васильєв (84)

23 червня 1984 «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 3:1

Голи: Самошкін (5), Федецький (29, з пенальті), Бердовський (50) – Яковишин (86)

25 травня 1985 «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 4:0

Голи: Яцишин (33, 76), Бердовський (39), Мозолюк (86)

3 червня 1985 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 1:1

Голи: Тимофєєв (79) – Федецький (65, з пенальті)

11 травня 1986 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 1:2

Голи: Різник (77) – Леськів (22, 70)

7 червня 1986 «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 2:0

Голи: Філонюк (35, 69)

22 червня 1987 «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 1:0

Гол: Кулішевич (75)

13 липня 1987 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 0:1

Гол: Бердовський (54)

25 квітня 1988 «Торпедо» Луцьк – «Авангард» Рівне 3:2

Голи: Дикий (36, 41, 76) – Кабанець (15, 49, з пенальті)

14 вересня 1988 «Авангард» Рівне – «Торпедо» Луцьк 3:2

Голи: Бандура-2, Самардак – Росюк, Дикий

Починаючи з другого кола сезону 1984 року у дербі настали «часи Луцька». Наша команда не програвала вісім наступних поєдинків, а у 1986 і 1987 роках здобула яскраві перемоги не лише вдома, але й у гостьових матчах. Окремо варто виділити гру в Луцьку у 1985 році, коли лучани здобули свою найбільшу перемогу у протистоянні. Перед тим матчем Андрій Федецький в інтерв’ю упевнено сказав: «Заб’ємо три м’ячі, а може й більше!..». Забили чотири… У першому таймі спочатку Мозолюк пройшов трьох суперників і виклав м’яч на ногу Яцишину, а потім гол-красень забив Бердовський – змістився з центру вліво, дійшов до кута карного і з 35 метрів поцілив у дальню «дев’ятку». А після перерви Іван Польний виклав м’яч під удар Яцишину, а згодом Мозолюк в карному розібрався і з захисниками, і з воротарем – 4:0!!!

 

Вартий уваги і домашній поєдинок 1988 року, коли лучани в напруженому поєдинку перемогли з рахунком 3:2 – хет-триком відзначився сам Володимир Петрович Дикий і це були його перші три голи з 91 забитого за «Волинь». У другому колі рівненчани зуміли нарешті перервати неприємну для себе смугу, вигравши з таким самим рахунком.

 

14 червня 1989 «Волинь» – «Авангард» Рівне 2:0

Голи: Дикий (51), Філонюк (75)

23 липня 1989 «Авангард» Рівне – «Волинь» 0:0

 

Напруга протистояння не спадала і в нашому чемпіонському сезоні. Якщо домашній матч лучани легко завершили на свою користь навіть попри незабитий Диким пенальті у першому таймі, то в гостях аутсайдер Авангард дав справжній бій лучанам і відібрав одне очко – 0:0…

 

А після цього вперше за тридцять років уболівальники Луцька та Рівного залишилися без дербі – «Волинь» пішла на підвищення в класі, а «Авангард» залишився в нижчому дивізіоні. Наступна зустріч запеклих суперників відбулася лише за три роки і у зовсім новому турнірі…

 

Чемпіонати України. 1992-1997

1 листопада 1992 «Верес» Рівне – «Волинь» 2:1

Голи: Снігірьов (30), Каліщук (85, пенальті) – Гащин (53, з пенальті)

2 квітня 1993 «Волинь» – «Верес» Рівне 1:0

Гол: Гащин (35, з пенальті)

 

За результатами першого чемпіонату України рівненський уже «Верес» зумів підвищитися в класі і в сезоні 1992/93 піднявся до вищої ліги, де на нього очікувала «Волинь». Того сезону дербі вдалося на всі 300% - у ньому були голи і вилучення, забиті і незабиті пенальті, глядацькі аншлаги, бійки на полі і на трибунах – усе, що потрібно для якісного футбольного протистояння. У першому колі команди зустрілися у Рівному. Матч вийшов неабияк бойовим – напруга блискавками передавалася з трибун на поле і з поля до глядачів. Рівненські уболівальники кидали пляшки та каменюки у бік воротаря лучан Марчука (вихованця рівненського футболу), організовані злочинці типу «рекетири» влаштували показову бійку з луцькою «торсидою» прямо на трибунах, на полі точилася жорстка борjтьба «в кістку». Господарі відкрили рахунок в першому таймі, але по перерві Володимир Гащин зрівняв рахунок з пенальті, у матчі було вилучено з поля одного гравця господарів та двох лучан. До нічиєї «Волинь» не дотягнула п’ять хвилин – господарі заробили одинадцятиметровий і зуміли вирвати перемогу. Навесні у Луцьку гра проходила у більш спокійній атмосфері, а бійка, яка спалахнула між нинішніми 15 та 16 секторами (лучани та приїжджі) була втихомирена трьома десятками поліцаїв, які прjбіглися зверху-вниз і знизу-вверх, гумовими кийками винищуючи супротивників. А матч виграла «Волинь» - Гащин знову чітко реалізував пенальті.

 

8 жовтня 1993 «Верес» Рівне – «Волинь» 0:0

22 квітня 1994 «Волинь» – «Верес» Рівне 1:1

Голи: Круковець (47, з пенальті) – Філімонов (78, з пенальті)

31 липня 1994 «Верес» Рівне – «Волинь» 2:1

Голи: Філімонов (20), Богач (69) – Дикий (23)

5 червня 1995 «Волинь» – «Верес» Рівне 2:1

Голи: Шубін (15), Круковець (53, з пенальті) – Довгалець (65)

 

Не менш напруженими вийшли поєдинки сезону 1993/94. У першому колі «Верес», який тоді йшов під лідерами розглядався безумовним фаворитом свого домашнього матчу. І дійсно, рівненчани тиснули-тиснули, а волиняни захищались-захищались. А в результаті вийшла нічия 0:0 явно на користь «Волині». Щоправда, в другому колі все стало навпаки. У Луцьку «Волинь» тиснула і зуміла відкрити рахунок з пенальті на початку другого тайму, але наприкінці поєдинку гості, на цей раз з сумнівного пенальті, рахунок зрівняли – 1:1.

 

У сезоні 1994/95 обидва суперники зірок з неба не хапали. У першому колі «Верес» вдома переміг – 2:1. А от в луцькому матчі наприкінці сезону вирішувалася доля – кому на виліт. Матч тримав в напрузі до останніх хвилин, хоча «Волинь» постійно вела в рахунку по ходу гри. У підсумку ж лучани перемогли також 2:1 і цим відправили рівненчан у першу лігу…

 

4 серпня 1996 «Волинь» – «Верес» Рівне 1:0

Гол: Тимощук (28)

18 вересня 1996. Кубок України «Верес» Рівне – «Волинь» 2:3

Голи: Вознюк (22), Бакалов (50, з пенальті) – Голубка (40, 87, 108)

20 червня 1997 «Верес» Рівне – «Волинь» 0:1

Гол: Дорош (81)

 

Останнім сезоном, коли «Волинь» та «Верес» з’ясовували стосунки став 1996/97. Щоправда, два з трьох поєдинків, які тоді відіграли між собою команди вийшли «змазаними» для команд та глядачів. У першому турі значно оновлена «Волинь», яка щойно вилетіла з «вишки» приймала «Верес», який починав своє затяжне піке на футбольне дно. Гра навіть не зібрала значної глядацької аудиторії, а долю гри вирішив точний удар Анатолія Тимощука на 28-й хвилині матчу, який приніс лучанам перемогу.

 

Зовсім по іншому справи йшли через півтора місяці, коли команди зустрілися між собою у Рівному в 1/32 фіналу кубкового розіграшу. «Бойок» був ще той – господарі забили, Петро Голубка перед відпочинком зрівняв рахунок. Відразу після перерви «Верес» з пенальті вийшов вперед. «Волинь» тиснула і не могла нічого зробити із захистом господарів. За кілька хвилин до кінця гри уболівальники, які намерзлися в неочікувану першу осінню прохолоду, помаленьку починали прямувати до виходу, коли той же Голубка зрівняв рахунок на 87-й хвилині і перевів гру в овертайм. А там уже «Волинь» рівненчан не відпустила. І коли Голубка оформив хет-трик, прихильники «Вереса» не стали чекати завершення матчу і до половини з них пішло зі стадіону – уже остаточно. Вони не помилилися – «Верес» програв.

 

Ну а останній за часом матч дербі Луцьк – Рівне відбувся 20 червня 1997 року. Це був останній тур чемпіонату – «Верес» уже вилетів в другу лігу, а «Волинь», зазнавши невдачі у двох попередніх турах, позбулася шансів на підвищення в класі і вже не могла нікуди посунутися з четвертого місця. Відтак це, напевно, був найменш відвідуваний матч між давніми суперниками за усі роки – на рівненському стадіоні «Авангард» було майже пусто. Не було навіть напруги між уболівальниками. Принаймні коли за десять хвилин до кінця гри Орест Дорош забив єдиний і переможний для «Волині» гол у ліві з погляду центральної трибуни ворота, автор цих рядків, був чи не єдиним луцьким уболівальником на грі, хто кричав «гол» і одержав від фанів господарів  лише гіркі посмішки…

 

Тоді ніхто не знав, що наступний матч у дербі відбудеться аж через через 23 роки, 4 місяці і 26 днів…

 

Статистика протистояння: 

Всього: 72 матчі, 30 перемог, 16 нічиїх, 26 поразок, м’ячі 82 – 84

<p

Вдома: 36 матчів, 23 перемоги, 9 нічиїх, 4 поразки, м’ячі 51 – 22

В гостях 36 матчів, 7 перемог, 7 нічиїх, 22 поразки, м’ячі 31 – 62

Найкращі бомбардири дербі:

Йосип Артемюк (Рівне), 1965-70 – 6 голів

Володимир Дикий (Луцьк), 1988-96 – 6 голів

Володимир Чирков (Рівне), 1977-82, 1985 – 5 голів

Микола Ткаченко (Рівне), 1977-81 – 5 голів

Серії:

Переможні:

5 матчів – Луцьк, 1986-88

4 матчі – Луцьк, 1995 – до сьогодні

3 матчі – Рівне, 1960-61

Переможні вдома:

9 матчів – Рівне, 1976-84

8 матчів – Луцьк, 1983-93

6 матчів – Луцьк, 1974-78

Безпрограшні:

8 матчів – Луцьк, 1984-88

7 матчів – Рівне, 1979-82

5 матчів – Рівне, 1967-96