Перед новим сезоном «Волинь» U-19 очолив новий старший тренер – Руслан Мостовий. Його попередник Альберт Шахов пішов на підвищення у тренерський штаб основної команди.
Руслан Мостовий – людина, яку аж ніяк не назвати новою для волинського футболу. Він виступав за «Волинь» у якості гравця у сезоні 2009-2010 та допоміг команді повернутися до вищого дивізіону чемпіонату України. Провів дуже насичену футбольну кар’єру, а у якості тренера попрацював із винниківським «Рухом», після якого очолив дитячо-юнацьку команду моршинської «Скали». Минулого сезону «Скала» U-17 під його керівництвом вийшла до стикових матчів Вищої ліги ДЮФЛУ, де поступилася лише майбутнім фіналістам із «Зміни-Оболоні».
Протягом декількох тижнів новий керманич працював із «Волинню» U-19, тож клубній прес-службі гріх було нарешті не поспілкуватися із цікавою тренерською особистістю.
Руслане Івановичу, як можете оцінити перші тижні роботи команди під вашим керівництвом?
Нормально йде підготовка. Тільки при цьому треба розуміти, що це не підготовка у звичайному значенні цього слова, а в нашому випадку – селекційна робота. Це так, тому що у нас чотири команди, і з них потрібно буде зробити колектив, який відповідатиме вимогам конкуренції за найвищі місця у першості U-19. Дуже добре, що у нас є академії «БРВ-ВІК», «Волинь», «Скали» Моршин і хлопці з «Волині» U-19, які залишилися, 2001-го року народження, але дуже важко вибрати. Усі хлопці дуже хороші, у них бажання, насамперед, відповідає цьому рівню – це вже великий плюс. А технічна, тактична майстерність, фізичний стан уже підтягуються – кожен тренер робить вже під себе, під вимоги клубу та різні нюанси. Але головне – дуже важко зробити цей вибір.
Тобто – три академії і ті хлопці, які ще не переросли чемпіонат U-19 – це хороший ресурс для нашої команди?
Я вам скажу таку річ – не буває поганих молодих футболістів чи поганих тренерів. Буває тільки небажання працювати – зі сторони футболіста чи зі сторони тренерського штабу. Цього тут ми не побачили. У нас десь сорок футболістів, рівень яких повністю відповідає рівню суперництва у чемпіонаті U-19. Я вже стежив за цією командою, як і тренери, які залишилися у ній. Є певний рівень у хлопців, нарікати немає на що. Єдине, що ми маємо чітко розуміти – ми маємо відібрати хлопців, які будуть найшвидше сприймати ці вимоги, найшвидше прогресувати. Я так кажу, що, напевне, нам потрібні будуть десь півроку, якими ми десь можемо пожертвувати заради цього вибору.
Дитячо-юнацькі команди – досить специфічні, тому що там постійно футболісти переростають категорію по віку і змінюються. І цього року, в принципі, «Волинь» U-19 на левову частку буде новою. Наскільки важко працювати в режимі такого потоку кадрів?
Сказати, що це легко – неправильно буде. Сказати, що надзвичайно важко – також. Так, це своєрідна, специфічна робота, однак я знав, на що я йду. Є хороші футболісти у випуску Моршина, я стежив за футболістами випуску «Волині» та «БРВ-ВІК», адже не так давно ми були конкурентами. Я знав цих хлопців однозначно, хіба що на сьогоднішній день були змінені деякі позиції, деякі вимоги до цих хлопців. Якщо вони будуть адекватно сприймати те, що є на сьогоднішній момент, то я думаю, що ми будемо прогресувати.
Ви з командою працювали на зборі у Моршині. Розкажіть трохи про цей збір. Що там відпрацьовували, які були спаринги?
Знову ж таки, збір був більше селекційного характеру. В нас був потік футболістів, які приїздили, ми віддавали пріоритет, звичайно, нашим вихованцям. Левова частка збору – це були ігри. Якщо ми не грали спаринг – то робили якусь навчальну гру десь в 30 відсотках збору щодня, бо хотіли подивитися, хто на що здатен в ігрових умовах. Але перші шість днів у нас були втягуючими, а далі ми домовилися, що будемо працювати в дуже серйозному режимі, зокрема зараз. Подивимося, як вони зможуть під тиском навантажень, під тиском суперників хороших діяти. Якщо ви знаєте, ми старалися не з командами бодай нашого рівня грати, а найвищого рівня. Це були і команди Другої ліги, і, завдяки Володимиру Ковалюку, який погодився з нами зіграти, був спаринг з «Прикарпаттям» - основною командою, і з ФК «Ужгородом». Ну і останній спаринг ми зіграли з ровесниками із «Львова» - це вже на рівні десь ми побачили, що ми можемо. І тут уже ми провели одразу гру з аматорською командою «ОДЕК», там де зібрані футболісти, які також пройшли серйозні школи юнацькі, і грали в команді майстрів на хорошому рівні. Ми хочемо, щоб футболісти чули, що таке інший, зовсім не дитячий футбол. Ми не говоримо про дорослих, але ми вже говоримо, що це не дитячий футбол. Якщо вони швидко це сприймуть, вони будуть готові конкурувати навіть, не побоюся цих слів, з футболістами першої команди. Ми для цього тут працюємо. Є хлопці, які вже є прикладом – той же Рябов, той же Богомаз, за якими я також стежив. Нормальні хлопці – так, їм важко буде пробитися в основний склад, але конкурувати з футболістами основної команди вони в змозі. При хорошій роботі, думаю, ми їх побачимо на футбольному полі. Тому тут немає нічого дивного, нічого неможливого, і ми продовжимо в такому режимі працювати.
Як далі відбуватиметься підготовка команди? Коли і з ким починаємо змагання?
Нещодавно ми отримали календар. Перша гра у нас буде із запорізьким «Металургом». Ми граємо на виїзді 9 серпня. І далі гратимемо в тижневому режимі. Єдине, що там непарна кількість команд, тому ті паузи потрібно буде забивати чимось, щоб у футболістів була ігрова практика. Для цього і побудований цей весь процес. А так – звичний режим, так як і у команд Прем’єр-ліги. Хлопці нехай готуються, однозначно – хто буде працювати, той буде грати. Такого, щоб були якісь улюбленці чи якийсь залізно основний склад, у нас немає. Ми домовилися зі встановленими правилами: хто працює – той і грає.
Минулий сезон став для «Волині» U-19 досить успішним. Які цілі ставляться перед командою в майбутньому сезоні?
Я думаю, що керівництво ставить максимальні завдання – як першій команді, так і команді U-19. Так, це хороший показник – четверте місце, і ми чітко розуміємо, що на сьогоднішній день це буде зовсім інша команда, молодша фактично на два роки навіть. Але ніхто завдань не скасовував, ми будемо прагнути цього. Хлопці самі розуміють, на що вони здатні, тому тут немає нічого такого секретного чи для них неможливого. Ми це чітко стараємося щоб вони зрозуміли, тому завдання будуть максимальні.
Який футбол хочете бачити у виконанні своєї команди?
Зрозуміло, що кожен тренер готується до суперника відповідно. Ми можемо говорити про свій чи не свій футбол, однак буде вигравати та команда, яка буде більше хотіти, і саме в той момент, коли відбувається матч. На сьогоднішній момент ми не програли жодної гри в якійсь боротьбі, тобто це буде на першому місці. Боротьба на кожному клаптику поля: хто не буде вступати в боротьбу, хто буде боротися за м’яч, буде тренуватися і дивитися, як будуть робити це інші – це перше. Друге – технічна майстерність на сьогоднішній момент дозволяє грати в будь-який футбол. Футболісти вміють прийняти, віддати, вони достатньо технічні. Інша ситуація – тактичного напрямку. Я прихильник того, щоб кожен футболіст розумів, що сьогодні є мільйони тактичних схем, і він може потрапити до будь-якого тренера. Тому на сьогодні ми будемо практикувати не одну чи, наприклад, сто схем. Так, буде декілька схем, за якими, умовно, буде грати «Волинь» U-19, для того, щоб футболіст якомога швидше сприймав вимоги на тій чи іншій позиції. Тобто не буде там однієї позиції лівого центрального захисника – буде три захисники. Так грає перша команда, тому вони повинні знати, що робити на цих позиціях. І тому агресивний це буде футбол, атакуючий чи захисний – це все показуватиме гра. Сказати, що ми будемо лише атакувати, розуміючи, що якщо завжди атакуєш, можеш «потрапити в полон» - це також не футбол. Переходи з атаки в оборону – будемо відпрацьовувати, їх найважче тренувати в навчальному процесі, але тим і цікавий футбол, що є такі моменти. Так, зараз нам важче забити. Наприклад, у матчі проти «ОДЕК» ми програли у володінні якийсь відсоток, але у нас були моменти, які ми повинні були забивати, але не забили. І тому такий рахунок – там поразка з рахунком 0:3, однак це ні про що не говорить. Боротьбу ми не програли, контроль у нас відбувався частково, однак контролю заради контролю ми не будемо робити. Це все вимоги – тобто контроль ,перевід з одного флангу на другий, і повинна відбуватися атака, і в такому режимі футболісти будуть працювати.
Чи можна буде змагатися у чемпіонаті U-19 із «Шахтарем» і «Динамо», які минулого сезону дуже відірвалися у таблиці?
Я ж вам кажу, що стоять максимальні цілі. «Динамо» і «Шахтар» - це такі ж самі команди, як «Карпати» чи «Десна», і ми будемо з кожним грати на перемогу. Як воно відбудеться – ми можемо лише гадати. Однозначно, я дуже хочу, щоб хлопці прогресували. Я дуже хочу, щоб вони конкурували з футболістами першої команди – це їхня основна вимога, і треба, щоб вони до цього були готові. Так, на сьогоднішній момент є хлопці 2001-го року, яким це треба швидше робити, тому що вже наступного року вони не будуть грати у першості U-19, але, можливо, і дай Бог, у нас буде дублюючий склад, і це буде також позитивний момент. Ми до цього їх готуємо, це все психологія. Це важко тренувати, психологію, тому що це все повинні спеціалісти робити, але на футбольному полі перемагає той, хто хоче більше цього досягти.
Як виник варіант співпраці з «Волинню»?
Мабуть, десь між керівниками «Волині» та «Скали» відбулася якась розмова. Як кажуть, не буває добра без лиха чи лиха без добра, можна зробити два кроки назад чи один уперед. Для мене це однозначно прогрес. Я хочу як тренер бачити, як зростають футболісти в будь-якому плані, тому я погодився на це відразу.
Як оціните умови для вашої роботи та роботи футболістів?
В дитячо-юнацьких командах я раніше не працював, перший мій досвід такий був у Моршині, де створені дуже хороші умови. Тут на рівні команди U-19 хлопці мають де жити, хлопці мають харчування, тренувальні поля і зали, тобто є все для хорошої плідної роботи. Я тут не бачу нічого такого, що може завадити. Все залежить від них – треба налаштувати їх на роботу і навчання. Для мене головне – це навчання. Я їм відразу сказав – хлопці, будемо ходити на пари, будемо вчитися, сидіти тут ніхто не буде, повний день буде завантажений під час змагального періоду. Тому вони повинні бути до цього готові.
Наостанок, згадуючи вас у «Волині» - ви грали у тріумфальному сезоні, коли команда виконала дуже серйозне завдання та повернулася у Прем’єр-лігу. Зараз налаштовані на успішний сезон в Луцьку вже у якості тренера?
Будь-хто захоче це випробувати як тренер, і я зокрема. Будучи футболістами, ми ставили перед собою максимальні цілі, і, мабуть цей змагальний процес передається футболісту чи тренеру. Тільки перемагати. Тобто, стоїть завдання – його треба виконувати. Хтось може сказати – будь-якими способами, і я зараз з цим погоджусь, бо без результату немає прогресу, а без прогресу немає результату. На фоні футболістів, яким зараз по 17 років це буде складніше, мабуть, але ніхто з себе зобов’язань не знімає і ми будемо старатися. Можу додати – вони будуть старатися, викладатися стовідсотково – це я від них першочергово вимагаю. Сподіваюся, у нас все вийде.
