Футбол давно став більшим «конектед піпл» за «нокію», тож цей вид спорту стирає кордони між районами та областями. Прикладом цього є команди з сусідньої Рівненської області. Але якщо у футзалі чи дводенних турнірах це давно не рідкість, то от участь у всьому футбольному сезоні – як мінімум варта уваги та поваги.
Таким першовідкривачем у Чемпіонаті Луцького району є клуб «Хавест» із села Підлозці Рівненщини. Видання «ВолиньСпорт» поспілкувалося з представником команди Олександром Згоранцем про стан нинішніх справ і перспективи самобутньої та симпатичної команди.
- Представляємо команду двоє – я та мій колега як по роботі так і по команді Олег Юхимюк. Також я наразі другий капітан, адже на цей чемпіонат пов'язку передав своєму молодшому колезі Назарові Юхимюку - це йому для відчуття відповідальності і для навички спробувати об'єднувати і направляти колектив за собою. Ми стараємось загальнокомандні питання вирішувати всі разом. Що стосується розподілу обов'язків моїх і Олега, то в його господарська внутрішньо командна частина роботи, а мене переговорна і представницька.
- Сама команда сформована переважно з місцевих хлопців нашої однойменної територіальної громади Підлозці. До речі, значна частина людей працює в однойменному товаристві, на базі якого і був колись розпочатий проект FC HAWEST. Тому щиро дякуємо за підтримку нашому директору і спонсору Шютте Маркусу. Також частина наших друзів і зараз партнерів по команді з Луцька. Найцікавіше, що ці хлопці, які приєдналися до нас, у футзалі були нашими принциповими суперниками на паркеті. Але це тільки на паркеті – поза ним ми не тільки спілкувались, а і тренувались разом.
- Ідея заявитися в Чемпіонат Луцького району виникла ще в минулому році, але всім знайома причина не дала нам тоді спробувати свої сили. Що стало причиною? Перш за все це бажання хлопців грати. Чому саме Луцький район, а не наприклад Дубенський? Я б сказав, що це "логістика" - нам сюди ближче їхати, та і по силі команд рівень якісно вищий, на мій суб'єктивний погляд, за рівень того-таки Чемпіонату Дубнівського району, до якого ми географічно належні.
- Насправді якість футболу тут дуже висока і мені та моїй команді дуже подобається, хоч би і здавалось, що ми тільки всередині турнірної таблиці. Дуже подобається гнучкість графіку і те, що команди по-справжньому дружньо йдуть одна одній на зустріч в цьому питанні. З мінусів – це поки наш брак досвіду виступів з командами такого рівня, а тому і інколи були втрачені за рахунок цього очки. Подобається рівень суддівства, хоч і є матчі в яких залишався гіркий осад від цього. Цілком логічно, що в описах матчів журналісти надають перевагу лідерам. Це явище звичне в усіх чемпіонатах але скажу – про себе читати цікаво не тільки лідеру, а й аутсайдеру.
- Наразі найбільш важкою грою я вважаю гру проти «Боратина» - це колектив висого рівня. Матч із «Заборолем» для нас теж був складний, можливо, що частини основних гравців не було. А, можливо, ми на фоні Забороля були якісь втомлені, тому в тій грі суперник виявився кращим.
- Завдання наші – це бронза чемпіонату. В теперішньому становищі, куди ми себе привели, це виглядає надто неймовірно, але я в це вірю! Також ми спробуємо себе проявити в кубку. Відтак, спробуємо його завоювати.
