Це був класичний футзал на зустрічних курсах, який вболівальники залюбки називають «ненудним». У цій грі було все за жанром: залізні штанги тріщали від ударів (м’яча, звісно ж), просто шалений темп переміщення, купа моментів, чудова гра голкіперів та вир емоцій.

І якщо до початку поєдинку явним фаворитом двох фінальних дуелей Першої ліги України вважався донецький АРПІ, то «Любарт» довів, що гідний протистояти аксакалам вітчизняного футзалу. 

Події на майданчику розгорталися калейдоскопічно. Уже на 3 хвилині класну швидку контру завершив лучанин Владислав Козачок (1:0). На 10-ій прикре непорозуміння між воротарем та універсалом господарів призвело до того, що м’ячик весело поскакав об штангу, після чого його добив донеччанин Олександр Бугай.

По перерві команди закрутили оберти максимально, тож захисти пихтіли та не забували вибігати у відповідь. Дві такі блискавичні атаки вдалися «Любарту» - вдале закінчення від Дмитра Романюка та Влада Козачка (здалося, що обидвом вдалося пробити стража поміж ніг) довели перевагу до 3:1.

Тайм-аут, корективи, і АРПІ миттєво скорочує до 3:2 (Олександр Міщук).

Але зовсім інші плани на цей день були в «десятки» лучан Сергія Степанюка. Спочатку на 29-ій він майстерно завершив розіграш, а за кілька секунд до сирени остаточно деморалізував іменитих суперників класичним ударом із розвороту – 5:2.

Вагома заявка «Любарта», тож чекаємо від них успішної гри в Запоріжжі.