Черговий тур у Суперлізі Волині з футзалу мав дати відповідь на кілька питань. По-перше, чи „Надія” така вже безнадійна, як почали було думати волинські шанувальники, зважаючи на останні результати. По-друге, як себе поводитиме ковельський „Аперкот”, і по-третє – що сильніше: рівненський футзал чи таки волинський міні-футбол.

На всі три питання відповідь було дано. Причому з однією притаманною особливістю дл всіх протистоянь - усі, хто програв, забивав рівно два м"ячі.

„Аперкот” – „Кураж” – 10:2

Ковельський клуб тільки у стартові хвилини відчув гідну боротьбу з боку гостей. На гол Ліщука (6 хв) горохівчани відповіли влучним ударом Юри Фібіча.  Проте в наступну п”ятихвилинку сталося те, що й визначило результат матчу.

Господарі чотири рази змушували „Кураж” розводити круглого з центра майданчика. А далі довести зустріч до логічного завершення, як кажуть, було справою техніки. Тож чергова поразка доволі хорошого колективу з Горохова та чергова перемога претендентів на чемпіонство „Аперкота”. Принаймні, в Ковелі вважають тільки так.

„Волиньагротех” – „Надія” – 2:5

Напередодні гри в кулуарах футзальної тусовки Волині почалися розмови про те, що зупинити потужний гусарський набіг „агротехів” зможе хіба підбір досвідчених гравців, які захищають кольори Хорова.

Але ж у майстерних львів’ян чогось цього сезону „не клеїться”. Одна частина фахівців кивають у бік короткої лави запасних, інші мотивують прикрості тим, що гру „надійних” давно вивчили та розклали по поличках.

Проте суботнє протистояння довело, що, як казав, Дерев”янський, - а не фіга не капець, ми тут сад посадим))). Феєрія, кураж, вулкан емоцій...  І ще можна продовжувати цей ряд нескінченною кількістю схвальних епітетів, адже те, з якими очима вийшли на майданчик гравці „Надія”, то й порівняти з чимось важко... Ну, хіба такі очі в моряка далекого плавання, який півтора року не сходив на берег, і тут зайшов на дівочу дискотеку))).

Сказати, що хорівці перебігали „сільгосптехніку ” ніяк не можна, бо фізичні кондиції таки набагато кращі у волинян. Однак „Надія” змусила „Волиньагротех” бігати в холосту. Локачинці настільки грамотно закрили всі підступи до своїх воріт, що точних ударів було мінімум. Самовіданність, грамотність, концентрація до йоти міліметра – це  й стало запорукою закономірно суботнього успіху чинного чемпіона.

„Комфорт-Сервіс” – „Вотранс” – 2:6

Тут вийшло якось все надто просто. Аж банально просто. Поки рівняни були концентровані на всі сто, вони впевнено вели гру (не так за рахунком, як за характером самої зустрічі). Щойно „комфортні” розслабились – Єфремов енд компані розірвали оборону на шмаття. Цього цілком вистачило.