Карантин вніс свої корективи у всі світові спортивні старти настільки, що одні змагання перенесли на рік, другі проведуть в окремих, визначених для цього місцях, а треті взагалі зависли в очікуванні. Однак футбольні чемпіонати деяких країн таки обережно продовжили. Чого не можна сказати про місцеві першості, адже мало є сміливців, готових узяти на себе відповідальність. Приміром, поки що на Волині регулярно заграли лише Луцький і Рожищенський район та Асоціація дворового футболу, яка проведе 26 липня вже другий масштабний турнір.

 

Як вдається збирати учасників, які основні перешкоди і чи має перспективи саме дворовий різновид цього виду спорту? Про це Спорт на Районі розпитав у голови АДФ 5х5 Миколи Озюка.

 

- Миколо, знаю, що ваші турніри вже вийшли за межі Волині. Доказ – змагання в рівненському Острожці. Яка географія команд-учасниць?

 

- Справді, географія турніру постійно розширюється, до турнірів у Луцьку, Ківерцях та Маневичах колективи вже звикли. Тому цього разу ми вирішили організувати змагання в Острожці. Основною передумовою проведення саме на Рівненщині стала пандемія короновірусу, адже спочатку планували Ківерці. Проте через погіршення ситуації із захворюваністю, ми змушені були шукати альтернативу, от саме Острожець став ідеальним варіантом. Географія учасників дуже різноманітна – уже звичні колективи з Рожищенського й Маневицького районів, розбавляються командами з Ковельщини, Камінь-Каширщини і навіть Любешівщини. Також відзначаю добротні команди з Млинова, Радивилова та Острожця Рівненської області.

 

- Чи було щось особливе у турнірі, де зійшлися суперники Рівненщини й Волині?

 

- Уболівальники зі стажем добре знають, що Волинь та Рівне є історично принциповими суперниками, тому проведення турніру на Рівненщині було нашим поштовхом саме для місцевих команд. На своїй території кожен автохтон хотів себе проявити, а гості – показати міць. Тому кубок видався надзвичайно динамічним, але одночасно толерантним. Кидалося у вічі, що команди дуже засумували за футболом.

 

 

- Які труднощі доводиться долати, організовуючи турніри під час карантину?

 

- Під час подібних обмежень починаєш по-особливому цінувати свободу та гру футбол. Ми шукали різноманітні варіанти для проведення змагань, виконували всі вказівки МОЗ, дотримувалися температурного режиму та створювали відповідні регламентні положення для недопущення скупчення гравців. Мені дуже приємно, що усі учасники відповідально до цього поставилися.

 

- Що у вашій дворовій лізі такого, чим не можуть похизуватися професіональні?

 

- Перш за все це відкритість! Увесь організаторський комітет є щирим у спілкуванні як із гравцями, так і з представниками команд. Напередодні змагань стараємось максимально створити комфортні умови для гри, починаючи зі зручного графіку поєдинків, адже розуміємо, що «футбол не годує», і велика кількість гравців грає у своє задоволення. Тож при формуванні календаря враховуємо й особисті моменти учасників команд. Ну й, звісно, наш девіз «Футбол-Друзі-Відпочинок» говорить сам за себе.

 

 

- Яка конкретна користь, на вашу думку, регулярних дворових змагань?

 

- Регулярні змагання – це пріоритет, заради якого ми рухаємось. Але, у зв’язку з пандемією, цьогоріч повноцінний чемпіонат не вдалося організувати, тому наразі створюємо одно-, дводенні змагання для зручності гравців. Основна ціль – залучити дедалі більше населення до здорового способу життя, адже тільки здорова нація має майбутнє. Сподіваємося, що надалі карантині обмеження будуть послаблені, й ми зможемо провести змагання серед юнаків.

 

- Як оцінюєте рівень суддівства в АДФ, адже часто саме цей аспект є найбільш скандальним?

 

- Арбітраж – це проблема не лише нашої ліги АДФ, а й усього українського футболу (Зітхає. – Авт.). Наразі уже сформовані бригади арбітрів, тому нагальних проблем не бачу, скажу лише одне – договірних матчів у дворовому футболі нема! Ми працюємо з арбітрами та стаємось вдосконалювати кваліфікацію. Звісно, всі люди схильні до помилок, тому людській фактор відкидати не варто.

 

- Чи є вікові групи та обмеження у дворовому футболі?

 

- Як такого вікового обмеження немає, оскільки ми розмежовуємо змагання. Так, є окремі для юнаків від 12 до 16 років та окремі для дорослих. Аерхньої межі, якщо є натхнення - грайте хоч у 95 (Сміється. - Авт.)! Тому я закликаю усіх долучатися до нашої організації. Спробуймо змінити український футбол разом!

 

 

- Розкажіть про наступний турнір 26 липня.

 

- Це будуть одноденні змагання, в яких візьмуть участь 12 команд. Спершу колективи будуть розділенні на 4 групи по 3 команди, далі, відповідно до занятого місця, розіграють – «Summer Cup», «Silver Cup» та «Bronze Cup». Таким чином, 6 команд отримають пам’ятні нагороди та призи від організаторів (Посміхається. – Авт.). Турнір проходитиме за звичними футзальними правилами, але буде одне важливе виключення – воротареві можна буде віддавати пас безліч разів. Тому запрошую команди до участі.