Ми вже повідомляли, що улюблениця луцьких уболівальників, гордість волинського волейболу, вихованка нашої ОДЮСШ Анна Степанюк змінила клубну прописку. Цієї п’ятниці українка дебютувала у команді "Jakarta Pertamina Energy".
В Індонезії у новому для себе колективі наша землячка обрала ігровий №8. Нагадаємо, що минулим клубом (де вона провела початок сезону-2016/17) був турецький "Самсун", а до того виступала в "Азерйолі" (Баку).
Тож "ВолиньSport" розпитав Анну про її нове середовище.
- Анно, як з’явився варіант із Індонезією?
- Коли вже почалися розмови про перехід, то зізнаюся – варіантів було багато. Ми обговорили всі і вибрали найбільш оптимальний. В Індонезії волейбол доволі високого рівня, а ще там немає зими (Сміється. – Авт.).
- Чи комфортно почуваєшся, відносно часто змінюючи країни – Азербайджан, Туреччина, Індонезія? Таки в Україні довше грають в одному клубі.
- Так в Україні більш немає куди йти (Посміхається. –Авт.). Я вважаю, що у моєму віці дуже добре змінювати клуби! Це новий досвід щоразу з іншими гравцями, різний волейбол. Переконана, для того, щоб стати кращою та мати постійність (стосовно клуба), потрібно набратися досвіду, побачити різнокаліберних професіоналів та повчитись у них.
- У чому кардинальна відмінність у підготовці команд вітчизняних та закордонних? Яке співвідношення тактика-фізика-психологія?
- Як що брати до уваги Азербайджан та Туреччину, то це більш європейський волейбол. А Індонезії вже все по-іншому – південно-східний та східний азіатський волейбол завжди відрізнялися! Я завжди з неймовірним захопленням дивилась як грають команди Таїланду, Китаю та Японії. А стосовно підготовки, то так не можу ділити на вітчизняну та закордонну, бо все залежить від конкретного тренера.
- З яких країн у тебе одноклубниці?
- Тут дозволено в команді мати тільки два легіонери, тому у нашому колективі є українка та американка!
- Як проходить твоя адаптація?
- Адаптація, якщо відверто, проходить трішки важко. Далекий переліт, клімат (спека), різниця у часі… Але з кожним днем все краще і краще.
- В Індонезії знають про Україну?
- Так, тренери знають. Наставник навіть переглядав як грала наша національна збірна. Інші іноді запитують чи я з Росії, але коли чують у відповідь що я українка, радіють і кажуть: «Україна це добре».
- Перехід у Джакарту посилить твої позиції в головній команді країни до Чемпіонату Європи?
- Ну, я впевнена в тому, що не ослабить (Посміхається. – Авт.). Адже тут я здобуду новий досвід швидкісного волейболу, буду старатись на максимумі, аби допомогти нашій команді на чемпіонаті Європи.
- Від імені волинських шанувальників бажаємо удачі та подальшого спортивного зростання.
- Дякую! Усім волинянам від мене привіт зі спекотної Індонезії!
Спілкувався Андрій СОБУЦЬКИЙ
