Безумовним футбольним епіцентром Луцька та Волині 24 серпня став стадіон «Авангард», де в протистоянні за Суперкубок Волині зійшлися чемпіон ЛСТМ-536 (Луцьк) та володар кубка «Стир» (Старий Чорторийськ). Головною інтригою було те, чи зможе відкриття сезону з Маневицького району гідно протистояти іменитому «Луцьксантехмонтажу». Зізнаймося, для багатьох футболістів то міг бути чи не єдиний шанс у житті зіграти на головній арені Волині.
Попри прогнози, що Луцьк таки візьме гору, творчий колектив «ВолиньСпорту» грішним ділом озвучив тезу, що було би непогано для інтриги пробиття післяматчевих пенальті. Результат – посмішка колег і коментар «Ну-ну». Зазначимо, що ми десь сподівалися на рівну гру, адже знаємо команду з півночі Волині ще з часів фіналу ФСТ «Колос», в якому вони без шансів обіграли 6:0 дуже симпатичний колектив з Горохівщини. Щодо суперкубка – то пересторогою хіба могло стати хвилювання.
І початок матчу показав, що гості трохи нервували. Лучани ж заволоділи ініціативою та притисли «Стир» до власних воріт. Але вже за десять хвилин поліщуки отямилися та у свою чергу перенесли гру до воріт «сантехмонтажників». Було навіть кілька гольових моментів, однак у вирішальні моменти удари гравцям Старого Чорторийська не вдавалися.
Але кінцівка тайму знову була за ініціативи луцької команди. І якби не фантастичні три сейви воротаря Влада Сніжка, то не бачити б номінальним гостям нульової нічиєї до перерви.
Друга 45-хвилинка почалася з активних дій маневицького колективу. І якщо двічі їм не вдалося замкнути комбінацію на дальній штанзі, то з третього разу це вийшло. Удар головою Володимира Коваля кіпер лучан зафіксував тільки у сітці. До слова, у фінальному матчі Кубка Волині в Ковелі відзначився також він.
ЛСТМ кинувся відігруватися і небезпека почастішала, траплялися навіть пожежі, героїчні виноси м’яча грудьми з лінії воріт. Доволі вправно керував захистом Василь Лойко, який впав у вічі не одному тренеру. Словом, «Стир» бився усіма доступними методами, але про контратаки не забував. Міг подвоювати перевагу, але воротар господарів цього зробити не давав. Натомість, коли у повітрі вже запахло перемогою Старого Чорторийська, на останніх хвилинах забив невгамовний Ігор Махнюк. Чудовий постріл у дев’ятку.
Відтак арбітр Сергій Секунда зафіксував нічию, яка за регламентом без додаткового часу переходила відразу у серію 11-метрових. До речі, бригада арбітрів відмінно відпрацювала матч: на провокації не велася, зайвих порушень не фіксувала, вчасно припиняла грубощі жовтими картками.
Коли ж перший удар гостей потягнув воротар, здалося, що лучани таки здобудуть трофей. Але знову нагадав про себе голкіпер Владислав Сніжко, який двічі переграв пробивальників.
Тож 1:1, по пенальті 4:2, і Суперкубок Волині з рук Віталія Кварцяного поїхав у Маневицький район під овації глядачів.
Підтримка трибун – то окрема тема. Здалося, що увесь Старий Чорторийськ заповнив центральні трибуни «Авангарда», де лунало «Мо-лод-ці, мо-лод-ці», «Вася, давай ширше», «Грай, то Кварцяний забере» і навіть пісня про рідне маневицьке село. Тому важко по факту судити, хто грав удома – ЛСТМ чи «Стир». Насправді, рівна гра, в якій, можливо, трохи голодніші до успіху були "стиряни".
Що ж, ще одна тріумфальна сторінка в історії маневицького та волинського футболу. Із чим і вітаємо.
