У гандбольному клубі «ЗНТУ-ЗАБ» заснували нову рубрику «Особистість», в якій журналісти прес-служби розповідатимуть про кожного члена команди. І першим гостем «Особистості» став головний тренер ГК «ЗНТУ-ЗАБ», лучанин Ростислав Ланевич.
Ростислав Ланевич працює тренером з гандболу вже близько 20 років. Але, серйозно займатися цим видом спорту він почав тільки в студентські роки. На той момент, за словами наставника, гандбол в Луцьку не був настільки розвинений, як у Запоріжжі. Погравши трохи за місцеву команду «Волинь», гандболіст отримав пропозицію працювати тренером у місцевій ДЮСШ. Тоді й почалася його кар'єра тренера. Як запевняє сам наставник, вийшло це чисто випадково. На той момент Ростислав Ланевич тренував хлопців як у класиці, так і в пляжному варіанті гандболу.
«Не планував пов'язати своє життя з гандболом. Це вийшло випадково. Але тепер цей спорт в моєму житті назавжди»
Під керівництвом Ростислава Ланевича луцька команда неодноразово виграла Дитячу Лігу України, а також ставала призером багатьох всеукраїнських та міжнародних змагань з гандболу.
У 2015 році двоє його вихованців – Юрій Шамрило та Владислав Паровінчак (який зараз є капітаном ГК «ЗНТУ-ЗА» - Авт.) завоювали бронзові медалі Чемпіонату Європи з пляжного гандболу (Льорет-де-Мар, Іспанія). Після чого наставнику було присвоєно звання заслуженого тренера України з пляжного гандболу. З 2016-му Ростислав Ланевич займає пост асистента головного тренера кадетської збірної України з гандболу. У цьому ж році луцький наставник очолює й запорізький ГК «ЗНТУ-ЗАБ». Це був його перший досвід роботи з дорослою командою. І вже в перший рік на посаді головного Ростислав Ланевич виводить «Машинку» до бронзи Чемпіонату України серед чоловічих команд Суперліги.
Розповідає, працюється з молоддю непросто, але дуже цікаво. Іноді доводиться підлаштовуватися під кожного гравця. У них уже інша думка, ніж у дітей. Вони і більше хочуть, але й більше вміють.
«Працювати з молоддю непросто, але у них завжди є чому повчитися. Тут вже зовсім інший гандбол»
За словами тренера, зараз через зайнятість пляжний гандбол для нього вже як хобі. Приділяти багато часу тренуванням із цього виду спорту не виходить. Але, тим не менше, влітку 2018 го луцька команда U 16 і клуб «Волинь» під керівництвом Ростислава Ланевича стали чемпіонами України з пляжного гандболу. У складі другої команди виступали гравці ГК «ЗНТУ-ЗАБ» Павло Лисобей та Владислав Паровінчак. На запитання, як виходить поєднувати тренерство в таких схожих, але в той же час різних видах спорту, наставник відповідає скромно: «Це не повністю моя заслуга. Це результат роботи попередніх років».
Від своїх підопічних тренер завжди вимагає саморозвитку і безперервної роботи над собою. Сам же наставник намагається постійно вчитися чомусь новому у своїх колег по цеху. Часто переглядає відео ігор провідних гандбольних клубів. «Адже завжди треба йти в ногу з часом», - запевняє тренер. А ще наставник вивчає іноземні мови. Вже вільно розмовляє польською. У планах - довчити англійську.
«Завжди треба вчитися чомусь новому, йти в ногу з часом. Ніколи не можна стояти на місці»
Через напружений графік тренувань під час сезону мало залишається часу на себе. Як такого хобі у наставника немає, відпочиває під настрій. Це може бути і рибалка, і відпочинок на природі або читання книг. «Раніше дуже любив читати детективи», - розповідає тренер. Зараз вже не так. Кожну вільну хвилину наставник намагається приділити своїм близьким. Так склалося, що на даний момент Ланевич живе на два міста – в Луцьку у нього сім'я, а в Запоріжжі робота. До речі, тренер ГК «ЗНТУ-ЗАС» не єдиний гандболіст в сім'ї. 15-річний син Альберт так само займається цим видом спорту. У Луцьку Ростислав був його наставником. Розповідає, тренувати свою дитину набагато складніше, ніж інших дітей. Наполягати на кар'єрі професійного спортсмена тренер не буде. «Син сам повинен вибрати, ким йому бути в житті, - при цьому додає, - а я його завжди підтримаю».
У житті наставника надихають власні цілі. За словами тренера, завжди треба ставити перед собою все вище і вище планку. Інакше не будете рухатися вперед.
«В житті мене надихає поставлена мета. Завжди треба її втілювати в життя»
На питання про що мріє головний тренер ГК «ЗНТУ-ЗАБ», наставник відповідає зніяковіло: «Навіть не знаю. Починаючи кар'єру тренера, хотів з дітьми виграти чемпіонат України, ми його виграли. Хотів отримати звання Заслуженого тренера України – отримав, ще працюючи в Луцьку. По приходу в «ЗНТУ-ЗАБ» мріяв завоювати призові місця в чемпіонаті України – в сезоні 2016/2017 виграли бронзу.
На сьогоднішній день вже хочеться чогось більшого. Попрацювати зі збірною, виграти Олімпійські ігри. Думаю, все вдасться. А якщо дивитися на найближче майбутнє, то, звичайно ж, хочеться зі своєю рідною командою «ЗНТУ-ЗАБ» знову виграти медалі Суперліги».
Видання «ВолиньSport» щиро дякує Оксані Стешенко та прес-службі ГК «ЗНТУ-ЗАБ» за допомогу у створенні матеріалу
Джерело: сайт "ЗНТУ-ЗАБ"
Фото взяті з сайту http://volynsport.in.ua та з особистого архіву Ростислава Ланевича
