Черговий свій матч в рамках Другої ліги України з футзалу луцький «Любарт» проводив удома проти кривдника першого туру – ФК «Дунаївці» з Хмельниччини. Знову практично повний зал, група підтримки, яка «запалювала» інших уболівальників до останньої секунди поєдинку, та відчуття того, що от-от очки волиняни повинні взяти. І це відчуття, що витало у повітрі, майже справдилося. Майже…
Команди почали поєдинок надто весело – дали один одному зрозуміти, що готові грати за принципом «Йду на Ви». Швидкий розмін випадами, напівнебезпечні моменти – все тільки заводило у феєрію футзального свята.
Сподобалося те, що гравці обох колективів не боялися брати ініціативу та обігрували один в один. Також сподобалося в діях «Любарта» те, що вони вдало виходили з-під пресингу. А от певні нюанси в обороні, безперечно, потребують допрацювання. На скромне переконання журналістів видання «ВолиньСпорт», йдеться про пересування гравців під час зонального захисту. Проте як працювати під час тренувального процесу – набагато краще знає тренер лучан Назар Бугайчук, який у цьому матчі і сам виходив під час розіграшу п’ятого.
Що вразило? Характер. Особливо воротаря. Після двох, так би мовити з натяжкою, його голів (хоча, на наше переконання, не так винен страж воріт, як невчасне пересування гравців і звільнення простору для пробиття), традиційно коуч кіпера замінює. Однак Бугайчук не став цього робити, й голкіпер у другому таймі віддячив за довіру – видав кілька фантастичних сейвів.
Характер команди. Він проявляється від гри до гри, а проти «Дунаївців» й поготів. Після 0:1 «любартівці» не тільки зрівняли 1:1, а й довели до екстазу фан-сектор - 2:1. Нарешті запрацювали зв’язка Лисенко-Кузьмич та замикання дальньої штанги.
Потім 2:2 та знову 3:2 на нашу користь. Згодом був хвилинний провал, який призвів до 3:3 та 3:4. Однак ще в першій половині Луцьк знову запалив на табло рівність – 4:4.
Другий тайм суперники зіграли набагато зібраніше в обороні. Після пропущеного 4:5, «Любарт» знову і знову плів мереживо навколо воріт хмельничан. За дві хвилини до кінця почали грати з п’ятим, але результату це не дало. На жаль. Видовищна поразка 4:5, яка і засмутила, і змусила радіти водночас.
Засмутила реакція деяких глядачів після матчу – мовляв, захисту нема, гри нема, багато пропускають, словом все пропало… Видання «ВолиньСпорт» категорично не згодне. Якщо не всі здогадалися, то «Любарт» передовсім – це ентузіазм, намагання нарешті показати Україні, що й у Луцьку є гідна команда (не тільки потужні ліги та арбітри), футзальна субкультура, якщо хочете. Хлопці зліпили себе самі і продовжують ліпити. Нагадаємо, що більшість гравців – це екс-команда «Бренд», що грала тільки у футзал, пробувала себе на різних всеукраїнських турнірах. Тепер же вони намагаються побудувати та утвердити клуб. На наше переконання, «червоні» на правильному шляху, а всі ми повинні цьому сприяти. Так, критикувати безперечно – проте по ділу, аргументовано, без зайвих емоцій. Буде наша підтримка – результати не забаряться.
До слова, онлайн-трансляцію цього поєдинку дивилося близько 1000 людей.
Тож усе буде футзал)
